The Times: Британія таємно імпортувала нафту з Росії

В той час, коли армія Владіміра Путіна скидала бомби на «Азовсталь», де тримали оборону українські солдати, танкер Mariner III вийшов з російського порту Туапсе в Краснодарському краї з приблизно 200 тисячами барелів нафти на борту.

Пробувши п’ять днів в морі, 170-метрове судно зупинилося поруч зі ще більшим танкером Marinoula, який належав грецькому перевізнику. Це сталося неподалік порту Каламата в Греції. Впродовж наступних 36 годин танкери були з’єднані гумовими трубами, по яким вантаж з Mariner III перетікав на борт Marinoula. Коли процес був завершений, грецьке судно вирушило у Велику Британію, де 6 червня пришвартувалося в порту Іммінгем. Танкер відвантажив 250 тисяч барелів нафти, - пише The Times.

Втім, офіційні записи свідчать, що Велика Британія не отримувала нафту з Росії в червні чи липні. Хоча всі процедури були проведені відповідно до британських правил. Видання пише, що ця поставка була однією з 39 вантажів, які прибули в королівство з Росії. З початку російського вторгнення в Україну Британія отримала російську нафту на більш ніж 200 мільйонів фунтів стерлінгів. Але всі ці вантажі були зареєстровані як поставки з інших країн. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Російська нафта на європейському ринку: журналісти розкрили схему обходу санкцій

В червні і липні Британія отримала російські вантажі на майже 80 мільйонів фунтів стерлінгів. Загалом, з березня і до тепер в Британію привезли російської нафти на 778 мільйонів фунтів стерлінгів, - пише видання з посиланням на дані британської торговельної статистики.

The Times пише, що один з вантажів прибув в Британію минулого тижня. У середу танкер Delta Pioneer пришвартувався в Іммінгемі, доставивши нафту прямо з Росії. Згідно з аналізом дослідницької компанії Global Witness, судно привезло півмільйона барелів пального в британський порт. Поки невідомо, як його класифікували. Офіційні записи свідчать, що російську нафту на 23 мільйони фунтів стерлінгів, ка прибула в Іммінгем з березня, зареєстрували як імпорт з Німеччини, Нідерландів і Бельгії.

8 березня прем’єр-міністр Борис Джонсон оголосив про план поступово відмовитися від імпорту російської нафти. Наступного дня під час дебатів в Палаті громад тогочасний міністр з питань бізнесу Квасі Квартенг сказав, що Велика Британія «повинна покінчити з залежністю від російського пального», додавши, що країна приєднується до союзників в зупинці імпорту російської нафти.

«Наші торговельні, фінансові і адресні санкції сильно вплинули на російську економіку. Британський уряд послав чіткий сигнал режиму Путіна і тим, хто його підтримує у війні проти України», - сказав Квартенг.

The Times нагадує, що імпорт російської нафти у Велику Британію легальний до 5 грудня. Тоді почне діяти повна заборона. А до того часу країни і компанії ризикують репутацією, коли купують енергоносії в Росії. Однак, експерти пояснюють, що британська процедура реєстрації імпорту ускладнює завдання запровадження санкцій проти російської нафти.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

WSJ: Росія знайшла лазівку в санкціях, щоб продавати своє пальне в США

Коли кораблі заходять в порт, вони повинні вказати країну походження свого вантажу. Дані про імпорт нафти збирає Управління національної статистики (ONS) і Державне управління з питань мита і податків (HMRC). HMRC фіксує вартість вантажу, країну відправлення і країну походження. Однак, країна відправлення - це не та країна, звідки вантаж насправді походить, а та, звідки його привезли в Британію. Це означає, що товари з китайського виробництва можуть зареєструвати як такі, що походять з Німеччини, якщо в Британію їх привезе німецька фірма.

Також нафту, яку доставили з однієї країни, часто змішують і зберігають з сировиною з інших країн.

«Так це працює по всьому світі. Немає можливості відстежити походження нафти, якщо вона потрапила в контейнер для зберігання», - пояснила старший аналітик Kpler Вікторія Катона.

Також видання пише, що з початку російської війни проти України випадків, коли вантажі перекидали з одного судна на інше просто в морі, значно побільшало. Зазвичай таку практику використовували в тих випадках, коли танкер надто великий, щоб зайти в конкретний порт. Але цю ж процедуру використовують, щоб приховати походження вантажу.