Підтримати
Високопоставлені чиновники Пентагону нещодавно запросили лідерів оборонної промисловості США для обговорення потреби поповнити запаси зброї, яку відправили Україні через російську агресію. Це, а також дедалі більша загроза з боку Китаю вимагають, щоб американська військова промисловість планували виробництво озброєнь, а також їх обслуговування.
Але її можливостей і близько не достатньо для ери, початок якій дала війна Владіміра Путіна, - пише на сторінках The Hill колишній посол США в ООН і екс-другий заступник міністра оборони, відповідальний за політичне планування Залмай Халілзад.
Він пише, що відправка двох конкретних оборонних систем сильно скоротили американські запаси. США відправили Україні 33% своїх протитанкових ракет Javelin і 25% протиповітряних ракет Stinger. Пентагон цілком справедливо сказав, що час поповнити запаси цих систем, а краще замінити їх новими й більш ефективними моделями. І оскільки кінця війни в Україні не видно, можна дійти висновку, що потреба в поставках збережеться або й навіть зросте.
Набір систем, які будуть відправляти Україні, теж з часом, швидше за все, зміниться. Вже зараз український президент просить реактивні системи залпового вогню, гелікоптери і безпілотники. Щоб ефективно користуватися цією зброєю, українцям будуть потрібні тренування і допомога з утриманням. США і/або НАТО буде потрібно швидко організуватися для виконання цієї місії. Можливо, буде створене Командування військової допомоги, щоб тренувати й підтримувати українські сили. Такий крок також сприятиме координації операцій із поповнення запасів між союзниками. Але сигнал американському військово-промисловому комплексу повинен виходити за межі поповнення того, що було відправлене Україні.
«Після російського вторгнення ми опинилися в прикрій і жорсткій глобальній ері. Неспроповокована агресія принесла море змін в середовище міжнародної безпеки. Ці зміни вимагають великого розширення нашої військово-промислової бази, щоб задовольнити чотири термінові потреби», - пише автор.
Перша з них - поповнення запасів союзників і партнерів. Вони теж вже передали значний відсоток власних запасів зброї і відчувають таку ж гостру необхідність знову заповнити ці свої склади. Російське вторгнення стало для європейців уроком про середовище безпеки на їхньому континенті й колективний захист. Як не дивно, але Фінляндія і Швеція тепер хочуть вступити в НАТО. А інші країни, зокрема Німеччина, готові витрачати набагато більше на оборону. І це дуже добре. Готовність оновити оборонні витрати виллється в закупку нових і більш потужних озброєнь на заміну старим і неефективним системам.
«Наша військово-промислова база повинна підготуватися, щоб допомогти їм досягти цієї важливої мети», - вважає Халілзад.
По-друге, провал російської армії в Україні змусить всіх, хто покладається на російські системи (наприклад, Індію) переглянути свої інвестиції й майбутні закупки. На додачу санкції країн G7 проти Росії підірве її здатність постачати зброю в таких кількостях, як Москва сподівалася, або ж забезпечити запчастини для систем, які вона вже продала. Це створює можливість скоротити індійську залежність від російського озброєння в ключових сферах. Залежність Індії від винищувачів, ракет і систем ППО російського виробництва обумовило її неоднозначну реакцію на російську зухвалу агресію. Скорочення залежності ключових країн від РФ повинно визначити як нашу стратегію, так і плани нашої військово-промислової політики.
По-третє, війна в Україні значно підвищила важливість здатності Саудівської Аравії збільшувати видобуток нафти. В команди Джо Байдена склалися прохолодні відносини з Ер-Ріядом. На відміну від попередньої адміністрації, цей Білий дім дипломатично тримає Саудівську Аравію на відстані витягнутої руки і навіть затримав чи скасував продаж кількох систем озброєння. Тепер адміністрація терміново намагається перезавантажити ці відносини. Ключовим компонентом цього перезавантаження буде збільшення постачання зброї, щоб допомогти Саудівській Аравії розібратися з загрозами, які надходять від Ірану і його маріонеток, особливо з хуситами, які здійснили більше 800 атак проти королівства включно з ударами по великих містах.
По-четверте, російська війна проти України вплинула на розрахунки в сфері безпеки й геополітики за межами Європи. Країни Індо-тихоокеанського регіону тепер зіштовхнулися з проблемою потенційного конфлікту за участі Китаю чи КНДР у їхньому регіоні, яка може початися непомітно. Результат буде катастрофічним. Це проливає світло на нагальну потребу розгорнути відповідне озброєння на Тайвані, щоб захистити його в разі китайської агресії. На відміну від України, поповнити тайванські запаси зброї буде надзвичайно важко в умовах війни, враховуючи острівну географію країни. Білий дім не проявляв ентузіазму в питанні продажу американської зброї Тайваню. Це повинно змінитися. Постачання військово-морських гелікоптерів Тайваню буде важливим першим кроком.
Російське вторгнення в Україну вимагає значної зміни тону і темпу американських закордонних продажів зброї. Україна показала, що союзникам і партнерам потрібні військові можливості захистити себе від неоголошеної агресії. Такі можливості забезпечили б стримування. Військово-промислова база США - це важливий інструмент і оплот проти численних загроз для безпеки, перед якими постала як сама країна, так і її партнери.
«Впевнена перебудова та оновлення ланцюга поставок вимагає, щоб ми залишалися в авангарді інновацій та подвоїли наші зобов’язання та інвестиції в дослідження та розробки», - наголошує автор.
Створення нових фінансових і контрактних варіантів включно з партнерством державного і приватного секторів забезпечить глибше інвестування у виробничі потужності ключових американських виробників. Зростання виробництва має супроводжуватися зменшенням залежності від іноземних постачальників, яка може створити небажанні проблеми в разі виникнення тривалої регіональної кризи або конфлікту.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google