The Guardian: На проекти викопного палива йде більше глобального фінансування, ніж на боротьбу із забрудненням повітря

Забруднення повітря вбиває більше людей, ніж малярія, ВІЛ/СНІД та туберкульоз разом узяті.  Уряди всього світу виділили на 20% більше фінансування на проекти з викопного палива у 2019 та 2020 роках, ніж на програми скорочення забруднення повітря, пише The Guardian.

Забруднене повітря - найбільший у світі вбивця навколишнього середовища, що спричиняє щонайменше 4 млн смертей на рік. Але лише 1% глобального фінансування спрямований на подолання цієї кризи, згідно з аналізом Фонду чистого повітря (CAF).

Забруднення повітря вбиває багато людей. Якщо порівнювати за кількістю, проекти для боротьби проти ВІЛ/СНІДу отримали у 34 рази більше фінансування, тоді як програми боротьби з голодом отримали в сім разів більше. Підвищення фінансування для боротьби із забрудненням повітря врятувало б багато життів, вважають експерти.

Фінансування проектів із контролю якості повітря значною мірою стосуються азіатських країн із середнім рівнем доходу. Африканські та латиноамериканські країни отримують лише 15% від загальної суми. Наприклад, Монголія, яка мала оцінку 2 260 смертей через забруднення повітря у 2019 році, отримала 437 млн ​​доларів протягом 2015-2020 років, тоді як Нігерія, яка мала 70 150 ранніх смертей через забруднення повітря, отримала лише 250 тисяч доларів.

Джейн Берстон з CAF описала ситуацію як «шокуючу».

«Коли ви бачите хронічно низький рівень фінансування з одного боку, і хронічно високий рівень впливу на здоров'я населення з іншого, це очевидно, що потрібно більше фінансування», - додала вона.

«Забруднення повітря - це масштабна криза для здоров'я населення. Крім того, багато проектів, які  можуть допомогти скоротити забруднення, можуть також обмежити зміну клімату, оскільки вони стосуються зменшення використання викопного палива. Найбідніші громади часто найбільше страждають від забруднення повітря у світі», - зазначає Берстон.

Інгер Андерсен з ООН сказала, що фінансування проектів для боротьби із забрудненням повітря не відповідають масштабам проблеми.

«Невпинне спалювання викопного палива забруднює повітря, що коштує світовій економіці мільярди доларів щороку. Припинення фінансування розвитку викопного палива на користь інвестицій у зростання чистої економіки без вуглецю, принесе користь. Це врятує багато життів», - вважає Андерсен.

Звіт CAF включав фінансування проектів, в яких покращення якості повітря було визначеною метою, та проектів, у яких забруднення повітря було б скорочено завдяки іншим заходам, таким як встановлення відновлюваних джерел енергії або розвиток «чистого транспорту».

Майже 6 мільярдів доларів було надано програмам якості повітря з 2015-2020 років, причому 45% надійшло до Китаю, який скоротив забруднення повітря на 29% за останні сім років. Також багато фінансування на боротьбу із забрудненням повітря отримали Монголія, Філіппіни та Пакистан.

В африканських та латиноамериканських країнах щорічно помирає близько 500 тисяч людей через забруднення повітря, і ця кількість зростає. Але вони отримують лише 5% та 10% глобального фінансування допомоги відповідно.

«Африка - це місце, де забруднення повітря, швидше за все, зростатиме через швидку урбанізацію, тому там є величезна можливість подолати цю проблему до того, як вона стане занадто масштабною», - вважає Берстон.

«Ми не кажемо, що голод, водопостачання та санітарія, а також проекти для боротьби проти ВІЛ/СНІДу повинні отримувати менше грошей», — додає вона.

У доповіді рекомендується збільшити рівень фінансування проектів, спрямованих на боротьбу із забрудненням повітря, а також зменшити нові інвестиції у викопне паливо.

 «Брудне повітря щорічно вбиває мільйони людей у ​​всьому світі», — сказала колись прихильниця Всесвітньої організації охорони здоров'я Розамунд Адоо-Кіссі-Дебра. Її дочка Елла Кіссі-Дебра померла у 2013 році у віці 9 років. Жінка назвала причиною смерті дочки забруднення повітря. 

 «Смерть моєї дочки допомогла підвищити обізнаність про ці руйнівні наслідки. Організації відіграють важливу роль, надаючи базу підтримки, яка фінансує боротьбу за чисте повітря», - додала Розамунд Адоо-Кіссі-Дебра.

В окремому звіті було встановлено, що одна третина країн світу не має юридичних обмежень щодо забруднення повітря.

Аналітики також підрахували, що майже 12 тисяч людей у Європі померли через порушення встановлених лімітів на забруднення повітря в Сербії, Косово, Боснії та Герцеговині, Північній Македонії та Чорногорії. Було виявлено, що 18 вугільних електростанцій Західних Балкан викидали в два з половиною рази більше діоксиду сірки, ніж 221 вугільна електростанція в ЄС загалом, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У 2019 році через забруднення повітря викидами ТЕС померли понад 2,6 тисячі українців – дослідження

Дослідження показали, що діти, які виростають в умовах сильного забруднення повітря шкідливими викидами, частіше страждають від психічних захворювань.

Існує зв'язок між впливом концентрації оксидів азоту та твердих частинок у повітрі на розвиток у дітей таких розладів, як тривога та депресія, зазначають науковці.