Підтримати
Останніми місяцями значна увага була прикута до невдалого військового наступу Росії та її приголомшливих втрат в Україні. Але є й інші проблеми, здебільшого непомітні за межами Росії, які насуваються на армію країни і російське суспільство в цілому.
Воєнна кадрова політика Росії, запроваджена у вересні минулого року, тимчасово забороняє військовослужбовцям строкової служби і мобілізованим солдатам залишати службу. Після зняття цих обмежень Росія зіткнеться з кризою утримання військовослужбовців і ще більшою соціальною кризою психічних розладів у ветеранів.
«Подібно до того, як терміни «афганський синдром» і «чеченський синдром» з'явилися для опису тяжкого становища російських ветеранів, яким не вистачало підтримки і які намагалися пристосуватися до цивільного життя після цих конфліктів, «український синдром» охопить Росію, коли тисячі ветеранів, які страждають від посттравматичного стресового розладу (ПТСР) або інших захворювань, повернуться додому», - пише в статті для The Economist старший політичний дослідник аналітичного центру RAND Corp Дара Массікот.
Після указу президента Владіміра Путіна про часткову мобілізацію у вересні 2022 року жодному російському військовослужбовцю, який бере участь у війні проти України, не було дозволено звільнитися з армії, і не буде дозволено, доки «період часткової мобілізації» не завершиться іншим указом. Наразі єдиними шляхами виходу, окрім загибелі в бою, є досягнення обов'язкового пенсійного віку, звільнення за станом здоров'я або ув'язнення. Деякі солдати беруть ситуацію у свої руки і дезертирують.
Невизначена дислокація, недостатній відпочинок і ротація через нестачу солдатів означають, що російські солдати страждають від тривалого впливу бойового стресу, що посилює почуття образи і безпорадності.
«Коли ці обмеження будуть зняті, а вони рано чи пізно будуть зняті, армія може зіткнутися з масовим звільненням офіцерів та інших професійних військовослужбовців, у тому числі тих, чиї контракти закінчилися під час бойових дій в Україні», - вважає експерт RAND.
Настрої серед російських військових в Україні нелегко оцінити, але окремі свідчення, такі як повідомлення в соціальних мережах, перехоплені телефонні дзвінки родичам, офіцерські сторінки й інші джерела вказують на те, що багато хто з них, швидше за все, піде у відставку, як тільки це стане можливим.
Москва, безумовно, стурбована набором і утриманням кадрів. Уряд пропонує привабливі зарплати (базова ставка від 2,5 тисяч доларів на місяць, що втричі більше середньої зарплати в Росії), комплексні соціальні пільги для солдатів і їхніх рідних (від субсидій на житлово-комунальні послуги до гарантованих місць в університетах), а також довічні ветеранські пільги для нинішніх і майбутніх військовослужбовців. Однак, на думку Массікот, незважаючи на ці стимули, широкомасштабний примусовий призов, ймовірно, все одно буде необхідним. Мобілізувавши 300 тисяч військовослужбовців восени 2022 року, Москва оголосила про мету набрати ще 400 тисяч до грудня 2023 року. Багато військових експертів вважають таку мету нереалістичною, враховуючи, що для зростання з 295 тисяч контрактників до 405 тисяч (в період з 2014 по 2020 рік) знадобилося шість років.
Не менше занепокоєння викликає соціальна бомба сповільненої дії, з якою стикається Росія, коли війська повертаються до своїх міст і сіл. «Український синдром», ймовірно, буде відчуватися глибше, ніж після попередніх воєн Росії. За оцінками, в цьому конфлікті задіяно 97% особового складу російської армії і повітряно-десантних військ, що набагато більше, ніж в Афганістані чи Чечні. Інтенсивність бойових дій висока.
За останні 16 місяців російські війська зазнали більше втрат, ніж за десять років війни в Афганістані в 1980-х роках або за дві кампанії в Чечні в 1990-х роках. Оцінки втрат різняться: від офіційних російських даних від кінця минулого року (трохи менше 6 тисяч загиблих в боях) і понад 23 тисяч підтверджених військових похоронів, за даними BBC і Mediazona, до західних військових оцінок у 40-60 тисяч загиблих в боях і 100-140 тисяч поранених. Більш високі оцінки - це приголомшливі цифри, які будуть мати величезні наслідки для майбутнього російської військової могутності і для російського суспільства.
Російська медична система вже працює з перенапруженням, хоча більшість російських солдатів все ще перебувають на службі. Багато лікарень переповнені пораненими. Деякі з тих, хто переживає важку психологічну травму, виписуються без лікування.
За оцінками російських психологів, понад 100 тисяч ветеранів потребують професійної допомоги, щоб впоратися з розладами психічного здоров'я, спричиненими війною. Росія не має достатньої кількості психіатричних закладів для такої кількості: в країні є лише десять госпіталів для ветеранів, і лише один з них, розрахований на 32 ліжка, спеціалізується на психіатричній реабілітації. Деяких солдатів відправляють у військові санаторії, в яких не вистачає персоналу та обладнання, необхідного для їх лікування. Деякі з них, за повідомленнями, купують алкоголь за межами санаторію, усамітнюються у своїх кімнатах і п'ють на самоті.
Массікот зауважує, що деякі ознаки вказують на те, що Росія визнає цю соціальну кризу, яка насувається. Після запізнілого запуску навесні пілотної програми з лікування ПТСР для ветеранів війни проти України, Кремль виділив кошти на другу програму зі створення центрів підтримки військових у кожному федеральному окрузі. Ці установи «Фонду захисників Вітчизни» покликані забезпечити ветеранів, які повертаються, фізичною реабілітацією, психологами, протезуванням, домашнім і паліативним доглядом, а також працевлаштуванням і юридичною допомогою. Але поки що зарано говорити про те, чи пом'якшить це удар по системі охорони здоров'я, яка і без того перевантажена.
Україна також стикається з величезними проблемами у боротьбі з людськими жертвами конфлікту: українське Міністерство охорони здоров'я хоче надати психіатричну допомогу половині населення, але це величезне завдання, для виконання якого ще не знайдено необхідних ресурсів.
«Витрачати гроші на протези кінцівок і психіатрів - це одне, а створювати належні умови для лікування ПТСР - зовсім інше. Російське законодавство нещодавно було змінено таким чином, щоб криміналізувати висловлювання, що дискредитують армію. Це може завадити військовим, які повертаються, відверто обговорювати свої воєнні травми, що заважатиме їхньому відновленню. Російська влада використовує іконографію Другої світової війни, щоб зобразити ветеранів як героїв або визволителів, але неясно, чи призведуть ці зусилля до меншого соціального відчуження, ніж те, яке відчули після повернення солдати, що воювали в Афганістані і Чечні», - пише експерт.
Симптоми бойової травми, яку не лікували, включають підвищений ризик злочинної поведінки, зловживання психоактивними речовинами, домашнього насильства і проблем на роботі.
«Ці проблеми будуть відчутні по всій Росії, коли солдати повернуться додому. Внутрішній престиж Збройних сил, який сильно постраждав внаслідок попередніх конфліктів, знову опиниться під загрозою», - прогнозує Массікот.
Проблеми з утриманням військ і поводженням з ветеранами в Росії вже видніються на горизонті, хоча їх вирішення було відкладено через політику.
«Вторгненням в Україну Росія створила хвилю важкої травми, яка незабаром обрушиться на її власну країну», - йдеться в статті.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google