The Economist прогнозує «світле майбутнє» для ринку праці після пандемії

Пандемія COVID-19 сильно дестабілізувала ринок праці. Вона знищила мільйони робочих місць, спричинивши падіння зайнятості. У багатьох країнах безробіття зросло до рівня, який спостерігався востаннє ще в 1930-х роках, причому основний удар на себе прийняли низькокваліфіковані працівники. Пандемія також загострила соціальну нерівність, пише журнал The Economist.

«Ключові» працівники були змушені їздити на роботу попри пандемію, ризикуючи інфікуватися вірусом, тоді як багато інших людей змогли перейти на дистанційну роботу.

Деякі аналітики прогнозують, що головною рисою постпандемічного ринку праці буде стабільно високий рівень нерівності та безробіття. Однак, є і позитивні прогнози.

З часів зародження капіталізму люди постійно нарікали на світ праці, завжди переконуючи себе, що минуле було кращим, ніж сьогодення. Відомий економіст Адам Сміт стверджував, що розвиток промислового сектору Шотландії наприкінці 18 століття міг зробити робітників "невігласами". Еміль Дюркгейм вважав, що у часи славного минулого Франції люди насолоджувались роботою, бо контролювали її спільно у своїй громаді, але все це вкрав капіталізм.

Навіть у «золотий вік» 1950-х та 1960-х років, коли робочі місця були набагато кращими, ніж сьогодні, люди часто критикували ринок праці. У 50-х роках вчені-соціологи стверджували, що американські профспілкові працівники були нещасними, оскільки їхня робота нудна і вони не мали автономії.

Незадовго до початку пандемії коронавірусу минулого року ринок праці переживав свої труднощі. Багато людей були переконані, що працівники XXI століття застрягли у нестабільній і погано оплачуваній роботі, якщо вони взагалі могли її знайти. Люди вважали, що майбутнє буде ще гіршим.

"Куди зникла хороша робота?" - запитав Девід Бланчфлауер з Дартмутського коледжу у своїй книзі, виданій у 2019 році.

Однак, у своєму звіті The Economist намагається спростувати такі песимістичні оцінки. Зосереджуючи увагу на 37 країнах, у звіті стверджується, що уявлення людей про світ праці часто буває помилковим.

Ринок праці ще до COVID-19 був далеко не ідеальним, але він був кращим, ніж стверджували багато критиків. Без сумніву, пандемія стала катастрофою. Але навіть попри це, COVID-19 допомагає трансформувати ринок праці швидше і висвітлює ті аспекти, які потребують удосконалення.

Ринки праці важливі не лише тому, що вони дозволяють людям заробляти гроші на життя. Робота є фактично найбільшою складовою людської ідентичності. Світ праці формує свою політику. Неприємно втрачати роботу, але так само неприємно працювати у «не своїй» сфері. Високий рівень безробіття пов'язаний з вищим рівнем злочинності та загальним погіршенням стану здоров'я. За оцінками для Америки, зростання безробіття протягом 2020 року спричинить 800 тисяч додаткових смертей протягом наступних 15 років.

Однак певною мірою світ праці до початку пандемії був відносно успішним. У 2019 році рівень безробіття в багатих країнах був нижчим, ніж будь-коли з 1960-х років. Безробіття серед молоді, особливо в Європі, також зменшилось.

Рівень зайнятості у працездатному віці (частка осіб від 16 до 64 років на роботі) також був високим у більшості розвинених країн. Великим сюрпризом для багатьох економістів було те, що це зростання кількості робочих місць не зупинялося навіть тоді, коли мінімальна заробітна плата теж зростала.

Можливо, заробітна плата зростала не так швидко, як хотілося б багатьом, але ера, яка ознаменувала наслідки фінансової кризи 2007-2009 років, закінчилася. Наприкінці 2019 року заробіток у багатих країнах зростав майже на 3% на рік. Заробітна плата найменш оплачуваних американців зростала набагато швидше.

Однак, варто зазначити, що нерівність доходів була високою за історичними мірками. Проте до кінця 2010-х нерівність уже перестала зростати такими швидкими темпами і подекуди навіть падала.

Все більше людей отримували задоволення від своєї роботи. У 2019 році американський аналітичний центр Gallup виявив, що частка американців, "повністю" чи "частково" задоволених роботою зросла, згідно з опитуванням. Показники «задоволення роботою» також зростали в Європі.

Робочі місця стали більш доступними навіть для людей без високого рівня освіти. Для таких людей перебування на роботі пропонує певну економічну безпеку. Що найважливіше, це також полегшує початок кар’єрного зростання.

Однак, питання полягає в тому, чи зможуть після пандемії ринки праці відновити ці позитивні тенденції. Частина аналітиків переконана, що COVID-19 врешті-решт покращить ситуацію, пришвидшивши зміни, які почалися ще до пандемії. Однак таке «покращення» буде рухатися кількома маршрутами.

Завдяки зростанню «популярності» віддаленої роботи, більша кількість людей змогла отримати більше свободи щодо того, коли, де і як вони заробляють на життя. Більшості керівників буде байдуже, де живуть їх працівники, в Нью-Йорку чи в Ніуе, головне, аби вони успішно виконували свої обов’язки. Перехід на «гібридну» модель роботи, де частина часу проводиться в офісі, а частина вдома, вже змушує менеджерів покращувати рівень комунікації з працівниками. Це також стимулює корисні та давно назрілі зміни в трудовому законодавстві.

Це не єдиний аспект, який зазнає змін на ринку праці.  Усі втрати, які приніс пандемічний рік, змусили уряди шукати шлях до «здорового ринку праці». Таким чином, пандемія залучила більшу роль урядів, особливо у підтримці зайнятості, що в майбутньому, якщо влада країн вдало впорається зі своєю роллю, допоможе зменшити нерівність та розробити більш продумані системи прав працівників та соціальних виплат.

А як щодо автоматизації, яка часто викликає паніку серед працівників? Деякі аналітики прогнозують, що досвід минулого року може підштовхнути багатьох роботодавців до автоматизації виробничих процесів, що зменшить кількість робочих місць для людей. Дійсно, економічна рецесія часто провокує сплеск автоматизації. Але загроза з боку роботів для людського ринку праці дещо перебільшена. Однак, відкритим залишається запитання про те, наскільки швидко постраждалі ринки праці зможуть оговтатися від пандемічного шоку, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Які країни найшвидше подолають коронавірусну кризу — Bloomberg

Раніше перший заступник глави Міжнародного валютного фонду Джеффрі Окамото заявила, що економіка в усіх країнах світу відновлюється швидше, ніж прогнозувалося раніше. Однак, за її словами, відновлення економіки йде нерівномірно в різних країнах. ВВП в більшості країн залишається істотно нижче докризових показників.

Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що МВФ має намір змінити прогнози для світової економіки на поточний рік в бік покращення. Позитивними факторами є нові заходи бюджетного стимулювання в США, а також просувається вакцинацію від COVID-19.