The Economist прогнозує, чи повернеться коли-небудь «допандемічна поведінка»

Поділитися
The Economist прогнозує, чи повернеться коли-небудь «допандемічна поведінка» © pixabay/elf-moondance
Аналітики розрахували «індекс нормальності».

Коли почалася пандемія коронавірусу, ніхто не знав, протягом якого періоду життя людей буде «порушено». Під час піку карантинних обмежень близько 3,6 мільярда людей були змушені залишатися вдома. Однак суспільство швидко адаптувалося: люди почали працювати й навчатися дистанційно, шукаючи нові способи соціальної взаємодії, пише The Economist.

Наразі аналітики намагаються спрогнозувати, чи повернеться життя до «нормального» стану.

Розробка ефективних вакцин може відкрити шлях до звичного життя, але важко сказати, чи відродиться допандемічна поведінка.

Щоб виміряти, що змінилося, The Economist розробив так званий «індекс нормальності».

Цей показник вимірює, як змінилося використання транспорту в трьох різних аспектах: авіарейси, автомобілі та громадський транспорт.

Також індекс вимірює зміну проведення людьми дозвілля, оцінюючи касові збори в кінотеатрах, відвідуваність професійних спортивних заходів та час, проведений поза домом.

Серед іншого, індекс оцінює комерційну діяльність через відвідування магазинів та офісів.

Для кожного з цих показників аналітики порівняли суспільну активність з її допандемічним рівнем, оцінивши зміни в кожній із категорій, а потім проаналізували загальні результати.

Глобальний показник є середньою оцінкою за кількістю населення 50 країн, на які разом припадає 75% населення світу і 90% світового ВВП. Показник у 100 еквівалентний поведінці людей до пандемії.

Не дивно, що індекс різко впав на початку 2020 року, з 80 на початку березня 2020 року (жорсткі обмеження в Китаї означали, що нормальний рівень суспільної поведінки вже знизився) до 35 з середини квітня 2020 року.

У 2021 році індекс повільно, але досить стабільно зростав із 60 у січні до 79 до середини жовтня. Це свідчить про те, що світ приблизно на дві третини повернувся до рівня активності, який був до пандемії.

Лідером «індексу нормальності» є Данія. Америка, для прикладу, має нижчий показник індексу разом з багатьма європейськими країнами.

Моніторинг за «індексом нормальності» протягом останніх 18 місяців дозволяє зробити деякі висновки про те, що чекає людство попереду.

Країни, які вакцинували більшість свого дорослого населення, швидше за все, отримають можливість повернутися до нормального життя.

Якщо серед тих країн, для яких аналітики розробили індекс, смертність від COVID-19 зменшиться вдвічі порівняно з середнім показником у вересні 2021 року, а рівень вакцинації продовжуватиме зростати, то уряди будуть послаблювати карантинні обмеження.

В такому випадку можна очікувати, що «індекс нормальності» зросте приблизно до 90 пунктів.

Для деяких аспектів суспільної активності зменшення кількості випадків хвороби в та збільшення рівня вакцинації є необхідною, але недостатньою умовою для повернення до допандемічної поведінки. Це можна пояснити кількома факторами.

Три проаналізовані «аспекти поведінки» — перельоти, відвідування кінотеатрів та відвідування спортивних заходів були обмежені карантинними заборонами.

Однак на соціальну активність більше вплинули індивідуальні чи організаційні рішення. Оскільки найсуворіші карантинні обмеження були послаблені, на поведінку людей заклики урядів тепер впливають менше.

Для прикладу, в усьому світі кількість роздрібних торговців зараз перевищує рівень до пандемії, і час, проведений людьми поза домом, також повертається до своїх допандемічних показників, оскільки люди знову частіше виходять на вулицю.

Проте дистанційна робота поступово стає нормою. Навіть якщо кількість випадків коронавірусу знизиться, а вакцинація активізується, модель аналітиків припускає, що заповнюваність офісів не зростатиме, а відвідуваність кінотеатрів досягне лише близько 80% від рівня до пандемії. Деякі зміни у житті людей, які викликала пандемія, ймовірно, залишаться надовго або навіть назавжди, резюмує видання.

На початку жовтня ВООЗ сформувала нову групу експертів для вивчення походження коронавірусу. До групи увійшли 26 осіб, зокрема учасники попередніх розслідувань.

Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.

Нині точна причина виникнення пандемії залишається невідомою. Докладніше про те, куди ведуть сліди виникнення коронавірусної інфекції, читайте в статті Наталії Бутирської  "Місія ускладненої дії" у ZN.UA.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі