The Economist проаналізував, наскільки ефективною є «примусова вакцинація»

Протягом 24 годин після того, як Франція оголосила, що для відвідування багатьох громадських місць знадобиться підтвердження отримання щеплення або негативний тест на COVID-19, близько мільйона людей зареєструвались на вакцинацію. Інші країни дотримуються цього прикладу: Італія запровадила політику «обов’язкової вакцинації» або постійного тестування на коронавірус для відвідування громадських місць минулого тижня, пише The Economist.

Наскільки ефективними будуть такі правила? Реакція населення Франції виявилася «обнадійливою», але частина цих людей все одно з часом зареєструвалися б на отримання щеплення.

Тим часом, згідно з опитуваннями, більшість невакцинованих американців кажуть, що не мають наміру робити щеплення.

Оскільки вакцини від COVID-19 є новими, затвердження «примусових» щеплень для населення відрізняється від традиційної вимоги вакцинувати дітей давно відомими вакцинами, які досить вдало себе зарекомендували.

Однак історія показує, що багато людей часто відмовляються отримувати щеплення, навіть попри їх «обов’язковий характер».

Для прикладу, більша частина населення Європи зазвичай вакцинує дітей давно визнаними вакцинами, тоді як деякі бідні країни часто запроваджують примусову вакцинацію для дітей.

Однак, навіть за політики обов’язкової вакцинації у багатьох країнах люди ігнорують щеплення.

Відносно ефективний спосіб оцінити вплив такої вакцинальної політики – це вивчати зміни з часом.

Для прикладу, довгострокова тенденція до підвищення рівня вакцинації в Уганді фактично досягнула своєї мети після того, як країна запровадила обов’язкові щеплення. Проте така політика почала функціонувати лише тоді, коли 80% дітей вже отримали вакцину.

У багатих країнах політика обов’язкової вакцинації була відносно ефективною.

Для прикладу, у 2016 році в Австралії рівень вакцинації від поліомієліту виріс на три процентні пункти.

Після запровадження обов’язкової вакцинації у 2017-2018 роках після спалахів захворювань, яких можна уникнути за допомогою щеплень, Італія помітила зростання рівня вакцинації від кору, а Франція – активізацію вакцинації від менінгіту.

У шести країнах, які посилили правила отримання щеплень з 2000 року, середнє зростання рівня вакцинації становило 2,2 відсотка.

Найкращий доказ того, що політика обов’язкової вакцинації може бути відносно ефективною, надходить з Америки.

Деякі штати пропонують «звільнення від вакцинації» лише за медичними показаннями, інші також визнають релігійні чи філософські погляди людей.

Після поправки на демографічні та політичні характеристики, які також впливають на частоту щеплень, рівень вакцинації в штатах в середньому зростав на 1,1 відсоткового пункту.

Такий ефект виглядає незначним. Але оскільки рівень отримання щеплень не може перевищувати 100%, політика обов’язкової вакцинації стає найбільш ефективною лише тоді, коли люди самостійно готові отримувати щеплення і значна частина населення вже вакцинована.

Адже, для прикладу, від таких захворювань, як кір, 95% людей потребують захисту, щоб досягти колективного імунітету. Зростання рівня вакцинації на кілька відсоткових пунктів може визначити те, чи вдасться уникнути спалахів тієї чи іншої хвороби, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У МОЗ сподіваються, що вакцину CoronaVac визнають усі європейські країни

Україна невблаганно рухається до піку чергової ковідної хвилі та колапсу медичної системи. Зростає кількість нових випадків захворювання і госпіталізацій, а найстрашніше — смертей. Переважно — серед невакцинованих. При цьому антивакцинальні настрої у країні, як і раніше, дуже сильні.

Недовіра українців до держави загалом та вакцинальної кампанії, зокрема, зрозуміла. Підстави не довіряти є. Але річ у тому, що й держава не довіряє людям. На жаль, через вісім місяців після початку вакцинальної кампанії в Україні чесної та публічної інформації про побічні реакції від тієї або іншої вакцини все ще немає. Як немає й розуміння, що треба робити в такому разі. Про це у статті «Вакцинальна кампанія: як владі завоювати довіру людей» пише Алла Котляр.