Техкомпанії можуть більше робити для боротьби з тероризмом - The Economist

Три атаки у Великій Британії за кілька місяців призвели до шквалу пропозицій, як побороти тероризм: від посилення поліції і запровадження суворіших тюремних термінів до розширення можливостей влади.

Але одна ідея отримала імпульс як в Європі, так і в Америці: інтернет-компанії роблять роботу за джихадистів. Технологічні гіганти, такі як Google і Facebook, звинувачені в закривання очей на криваву інтернет-пропаганду, а інші платформи - в тому, що вони дозволили терористам підтримувати зв'язкок мід собою без уваги розвідувальних служб.

Про це пише The Economist, додаючи, що це лише останні звинувачення. Технологічні фірми часто засуджувалися за те, що допустили поширення фейкових новин, дали притулок хуліганам, ханжам і тролям в гонитві за прибутками. В минулому їх також критикували за створення можливостей порушення авторського права і поширення дитячої порнографії.

В усіх цих сферах політики вимагають, що технологічні гіганти взяли на себе більшу відповідальність за те, що з'являється в їхніх мережах. В межах розумного вони мають рацію.

Відколи існують інформаційні мережі, люди використовують їх для того, щоб завдавати шкоди. Французька механічна телеграфна система була у 1834 році була використана шахраєм з ринку облігацій, який лишався невловимим два роки. Пізніше телефонних спам став проблемою в еру телефонів. Інтернет з мільярдами користувачів і необмеженою потужністю обробки став наймогутнішою мережею з усіх. Вона не могла уникнути уваги зловмисників.

Але це не означає, що на ній потрібно поставити хрест. Відритість в мрежі особливо цінна, тому що вона відкриває двері перед "безперешкодним" новаторством. Будь-хто може опублікувати статтю, завантажити відео чи розіслати програмне забезпечення глобальній аудиторії. Свобода від зобов'язань, яка висить тягарем на ЗМІ, послужила імпульсом для зародження онлайн-індустрії.

Але часи, коли технологічним фірмам потрібні були повчання, минули. За минуле десятиліття вони стали найдорожчими у світі компаніями. Їхні послуги проникли глибоко в кожен аспект повсякденного життя. Але це також дозволило розширити можливості нашкодити через активність онлайн. Для кожного Spotify знайдеться свій WannaCry.

Технологічні компанії скаржаться, що поєднання новаторства і комерційного успіху робить їх зручною мішенню для політиків, які через регулювання інтернету хочуть швидко вирішити складні соціальні проблеми, такі як поширення мови ворожнечі. Бажючи захистити свій статус, технологічні фірми підкреслюють, що вербування в інтернеті - це лише частина проблеми тероризму. Крім того, вони наполягають, що вони надають лише платформу, а не займаються виданням. І тому фактично не моуть відстежити абсолютно все.

Втім, компанії можуть діяти, коли хочуть. Перед тим, як Едвард Сноуден оприлюднив секретні матеріали в 2013 році, вони допомагали американським і британським розвідникам відстежувати терористів. Коли рекламодавці відмовлялися від розміщення через появу їхнього бренду поруч з порнографією чи екстремістськими матеріалами, техкоманії дуже швидко реагували.

У випадку кібератак, так само як і у випадку автомобільних аварій, ідеального захисту не існує. Але за допомогою підходу, заснованому на "глибинному захисті", який поєднує технології, політику, освіту і людський нагляд, можна мінімізувати ризики і шкоду.

Часто комерційні інтереси дають поштовх для технологічних компаній і змушують їх діяти. Хоча фейкові новини популярні, привабливі і дозволяють заповнити рекламний простір, вони все ж шкодять репутації технологічних гігантів. Тому Google і Facebook з усіх сил стараються відділити сайти з брехнею від своїх рекламних мереж, створити нові існтрументи для виявлення сумнівних історій і попередження читачів. Вони налагоджують зв'язки з організаціями, які перевіряють новини на справжність.

Коли особистих комерційних інтересів не достатньо, уряди можуть змусити технологічні компанії затягнути гайки, як це зробила Німеччина, погрожуючи штрафами. За умовами добровільної угоди з європейськими регуляторами, великі компанії встановили собі за мету переглядати і, якщо доведеться, видаляти щонайменше 50% контенту, який користувачі позначили як ксенофобський чи такий, що розпалює ненависть. Останні цифри показали, що Facebook переглядає 58% позначеного користувачами контенту на день. І це більше, ніж минулого грудня, коли компанія розглядала лише 50% скарг. Twitter теж підвищив цей показник з 24% до 39%. Найсильнішим методом змусити техкомпанії перевіряти контент - це нові закони. Таку практику ефективно використали в США і Великій Британії.

В минулому інтернет-компанії працювали за принципом: "Спочатку збудуй, правила дізнаєшся потім". Однак, скарги щодо тероризму і екстремізму лишаються яскравим нагадуванням того, що ера інтернету без правил закінчилася. І техкомпаніям доведеться визнати цей факт і взяти на себе відповідальність разом з усією владою і впливовістю, яка в них з'явилася.

Тим часом, видання Washington post писало, що інтернет змінив правила громадянської війни. Ворогуючі сторони більше не залежать від підтримки місцевих. Вони можуть отримувати фінансування з різних джерел по всьому світу. Це дозволяє їм діяти більш жорстоко.

Також українська розвідка повідомляла, що пропагандисти бойовиків зняли постановочне відео"бою ЗСУ" з терористами "ДНР". Сфабриковане "оперативне відео з місця події" та інформація про "інцидент" були поширені в російських медіа та ЗМІ бойовиків.