Нещодавній шквал дипломатичної активності у Вашингтоні показав, що ядерна угода з Іраном, ймовірно, вже не відновиться, незважаючи на всі зусилля адміністрації президента Джо Байдена відродити її. Між Іраном та США починається нова криза. Команді Байдена потрібен «план Б», щоб зупинити ядерну загрозу Ірану, але час не на боці Америки, пише The Washington Post.
Держсекретар США Ентоні Блінкен зустрівся у Вашингтоні з міністром закордонних справ Ізраїлю Яїром Лапідом та міністром закордонних справ Об'єднаних Арабських Еміратів Абдулою бен Заїдом аль-Нахаяном.
Лапід повторив попередження про те, що «Іран на порозі створення ядерної зброї». Іран уповільнює переговори про повернення до ядерної угоди 2016 року, одночасно намагаючись розширювати свою ядерну та ракетну програми. Лапід також додав, що Ізраїль може відповісти силою, щоб не дати Ірану отримати ядерну зброю.
Крім того, Лапід розповів вищим посадовим особам адміністрації Байдена про «альтернативний план» Ізраїлю щодо ядерного потенціалу Ірану, враховуючи, що нинішні зусилля США відновити переговори з Тегераном ні до чого не приводять.
Після зустрічі з Лапідом радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван виступив із заявою, в якій підтвердив зобов’язання адміністрації США не дозволити Ірану отримати ядерну зброю. Але Салліван відмовився сказати, яку саме стратегію має адміністрація Байдена.
Спеціальний представник з питань Ірану Роберт Меллі заявив, що команда Байдена працює над «планом Б». Однак він визнав, що нове іранське керівництво не виявило зацікавленості повернутися до переговорів про ядерну угоду, які зупинилися, відтоді як у червні президентом Ірану став Ібрагім Райсі.
«Кожен день затишшя у переговорах свідчить, що нова влада Ірану дійсно не збирається повертатися до ядерної угоди. Ми повинні готуватися до світу, де Іран не має обмежень щодо своєї ядерної програми, і повинні розглянути варіанти вирішення цього питання, навіть якщо ми сподіваємося, що зможемо повернутися до угоди», - сказав Меллі.
Однак Меллі не розповів конкретних деталей «плану Б», і не визнав, що ядерні переговори у Відні «мертві». Команда Байдена тримає двері відкритими, додав він, але прискорює планування дій у випадку провалу поточного дипломатичного процесу. Меллі поїде до регіону для консультацій із партнерами з Близького Сходу.
Іранська проблема завжди була гострою для адміністрації Байдена. З того часу, як колишній президент США Дональд Трамп відмовився від угоди у 2018 році, Іран активізував ядерну програму, створив новітні центрифуги та поставив нові перешкоди для доступу міжнародних інспекторів. Усі ці кроки порушують угоду. Змусити Тегеран відмовитися від «ядерного прогресу» в обмін на зняття санкцій, можливо, ніколи не було реалістичною метою.
Навіть попередній уряд Ірану розмовляв зі Сполученими Штатами тільки через посередників. Є повідомлення про те, що команда Байдена зараз намагається переконати Китай скоротити імпорт іранської нафти, щоб тиснути на Іран та закликати Тегеран до переговорів, але Пекін не показує жодних ознак зацікавленості. Без чіткого дипломатичного варіанту дій або реальної перспективи тиску на Іран, адміністрація Байдена, схоже, не має готових реалістичних альтернатив. Тим часом ядерна та ракетна програми Ірану швидко розвиваються.
«Байден потрапив у пастку між обіцянкою не дозволити Ірану отримати ядерну зброю та реальністю, що Іран вже наближається до статусу ядерної держави», - сказав старший науковий співробітник Центру Карнегі Аарон Девід Міллер.
Ймовірно, зараз команда Байдена усвідомлює, що Іран не поспішає повертатися до угоди. З точки зору безпеки перспективи похмурі.
«Сказати світові, що ви працюєте над «варіантами дій» і проводити дипломатичні зустрічі із союзниками, недостатньо», - додав Міллер.
Команда Байдена повинна швидко вирішити, а потім оголосити, що вона насправді планує зробити, щоб запобігти посиленню ядерної програми Ірану. Сполученим Штатам потрібно діяти до того, як Іран отримає ядерну зброю, адже тоді Ізраїль відповість силою і втягне Сполучені Штати в конфлікт.
Нова стратегія щодо Ірану, безумовно, матиме дипломатичні компоненти, вимагатиме участі Європи, потребуватиме коригування гарантій безпеки та включатиме заходи щодо посилення регіонального контролю. Все це вимагає часу і більше не може чекати.
Можна сподіватися, що іранський режим раптом усвідомить, що відмова від ядерних амбіцій та регіональних зловживань є його власним інтересом, і повернеться за стіл переговорів. Але надія - це не стратегія, резюмує видання.
Президент США стоїть перед важким вибором. З одного боку, відновлення ядерної угоди з Іраном було одним із ключових моментів зовнішньополітичної програми Байдена. З іншого — падіння афганського уряду та відмова від санкцій проти газопроводу «Північний потік-2» підривають авторитет США. В таких умовах Байден не може дозволити собі занадто м’яку позицію у відносинах із Тегераном. Своєю чергою Іран не готовий до реальних кроків у рамках дипломатичного процесу. Натомість він вдається до заходів, які на практиці не означають вагомих поступок, але покликані продемонструвати конструктивний підхід. То які в цих умовах перспективи підписання нової американо-іранської ядерної угоди? Про це читайте у статті Миколи Замікули «Іран на порозі створення ядерної бомби».