Між Іраном та США починається нова криза — The Economist 

12 жовтня, 2021, 15:19 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Переговори про відновлення ядерної угоди йдуть погано, альтернативи похмурі.

Колишній президент Франції Ніколя Саркозі, ймовірно, свого часу досить вдало описав ситуацію: жорстка ядерна дипломатія з Іраном, за його словами, була найкращим способом уникнути катастрофічного вибору між «іранською ядерною зброєю або бомбардуванням Ірану». Щоб уникнути цієї дилеми, президент США Джо Байден намагався відновити ядерну угоду, яку колишній американський лідер Барак Обама уклав у 2015 році, а Дональд Трамп розірвав, пише The Economist.

Але Іран не допомагає стабілізувати ситуацію. Тегеран відмовився говорити безпосередньо з американськими чиновниками під час шести раундів переговорів у Відні, які завершилися у червні. Однак Іран вів переговори з європейськими, російськими та китайськими посередниками.

Відтоді Тегеран затягує процес переговорів про угоду - посилаючись на президентські вибори в червні, які привели до влади Ібрагіма Райсі та необхідність призначення нових міністрів. За словами Ірану, переговори можуть відновитися в листопаді. Тим часом Тегеран посилив свою ядерну програму. Прискоренню сприяло розгортання Іраном більш складних центрифуг.

Загалом, час, необхідний Ірану для створення ядерної бомби скоротився, зазначає Девід Олбрайт з Інституту міжнародної безпеки.

Деякі аналітики вже прогнозують загострення кризи між Іраном та США.

«Злітно-посадкова смуга стає все коротшою», - каже державний секретар США Ентоні Блінкен. Якщо американські чиновники не досягнуть прогресу найближчим часом, їм доведеться звернутися до «інших варіантів».

«Ядерна програма Ірану стала переломним моментом», - сказав минулого місяця прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт.

Ізраїль не приховує своєї таємної кампанії з метою вбивства вчених-ядерників Ірану.

«Операції зі знищення іранського ядерного потенціалу триватимуть на різних аренах і в будь-який час», - сказав начальник військового управління Ізраїлю Авів Кочаві.

Криза була передбачуваною з того дня, як Дональд Трамп вийшов з ядерної угоди, назвавши її «найгіршою угодою за всю історію». Сама угода обмежувала іранську ядерну програму в обмін на скасування багатьох, але не всіх, міжнародних економічних санкцій. Шквал санкцій Трампа повинен був здійснити «максимальний тиск». Але санкції не змогли змусити Іран прийняти більш жорсткі ядерні обмеження. Вони також не зупинили активізацію балістичних ракет Ірану або підтримку Тегераном ополченців на Близькому Сході.

Байден обіцяв відновити ядерну угоду. Він залишив більшість санкцій Трампа в надії зберегти важелі впливу Америки в переговорах. Але в міру прискорення ядерної програми зараз саме Іран чинить «максимальний тиск» на Байдена, стверджує Марк Фіцпатрік з Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

На думку Ірану, Америка виявилася ненадійною, про що давно попереджав верховний лідер Алі Хаменеї. Економічні вигоди ядерної угоди були короткочасними. Іран вважає, що витримав найгірший економічний тиск, який може застосувати Америка. Санкції, ускладнені низькими цінами на нафту та пандемією COVID-19, призвели до болючих витрат. ВВП Ірану скоротився на 6% у 2018 році та на 7% у 2019 році. Інфляція висока, а рівень життя впав.

Але це не призвело до краху режиму, а лише підсилило позиції прихильників жорсткої політики.

Зараз економіка налагоджується. За оцінками МВФ, ВВП Ірану цього року зросте на 3%. Китай став найбільшим покупцем іранської нафти. Тегеран також включений до глобального інфраструктурного проекту Китаю «Один пояс, один шлях».

Регіонально Іран також став більш впливовим. Він допоміг врятувати режим Башара Асада в Дамаску та захистив своїх «друзів» у Багдаді. А в Афганістані після виходу США владу отримали таліби, які зараз перебувають у дружніх стосунках з Іраном.

Президент Байден пообіцяв, що «Іран ніколи не отримає ядерну зброю під час його перебування на посаді». Однак Іран знає, що Байден хоче віддалити Америку від «вічних війн» у мусульманському світі, і не захоче підвищувати напругу. Тим часом країни Перської затоки також почали налагоджувати відносини з Тегераном.

Іран стверджує, що прагне розширити лише атомну енергетику. Але, ймовірно, Тегеран рішуче налаштований і на отримання ядерної зброї.

Спочатку адміністрація Байдена закликала до угоди, яка буде «довготривалішою і жорсткішою». Іран вимагав «поліпшення» умов договору, а також зняття санкцій.

Така угода виглядає недосяжною. Найбільш ймовірний варіант - це те, що Блінкен називає «взаємним поверненням до дотримання оригінальної ядерної угоди». Але це теж втрачає свою актуальність. Навіть якщо запаси збагаченого урану будуть вивезені з Ірану, а центрифуги демонтують, Іран вже знає, як використовувати технології.

Олбрайт вважає, що ядерна угода не зможе компенсувати шлях, який вже пройшов Іран на шляху до створення зброї.

Якщо угоду не вийде відновити, адміністрація Байдена вважає, що можна буде отримати європейську підтримку для посилення санкцій. За Беннета Ізраїль поки що погодився на переговори; деякі ізраїльські чиновники навіть бачать користь від ядерної угоди. Але деякі приватно висловлюють тривогу з приводу очевидної відсутності «плану В» від США, розглядаючи військові варіанти дій, резюмує видання.

Читайте також: Іран чекає повного скасування санкцій США в результаті переговорів з іранського атому — президент Ірану

Президент США стоїть перед важким вибором. З одного боку, відновлення ядерної угоди з Іраном було одним із ключових моментів зовнішньополітичної програми Байдена. З іншого — падіння афганського уряду та відмова від санкцій проти газопроводу «Північний потік-2» підривають авторитет США. В таких умовах Байден не може дозволити собі занадто м’яку позицію у відносинах із Тегераном.  Своєю чергою Іран не готовий до реальних кроків у рамках дипломатичного процесу. Натомість він вдається до заходів, які на практиці не означають вагомих поступок, але покликані продемонструвати конструктивний підхід. То які в цих умовах перспективи підписання нової американо-іранської ядерної угоди? Про це читайте у статті Миколи Замікули «Іран на порозі створення ядерної бомби».

По матерiалам: The Economist / Підготував/ла : Анастасия Гурин
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК