Спустошена Сирія увійде у політичну спадщину Обами – The Guardian

Перемир'я в Сирії ще формально не вважається мертвим, але надії на те, що воно швидко відродиться, дуже швидко випаровуються.

Після того, як поблизу Алеппо був розбитий гуманітарний конвой, бої знову стали інтенсивнішими, а США і Росія в ООН обмінялися обвинуваченнями. Насправді ж американська дипломатія вже давно зазнала поразки в цьому питанні.

Про це на сторінках The Guardian пише Наталі Нугейред. Минулого тижня через кілька годин після того, як західна коаліція через помилку вдарила по силам сирійського уряду, вбивши понад 60 людей, посол США в ООН Саманта Пауер зробила незвичну заяву, яка виявила протиріччя всередині адміністрації Барака Обами.

Вона розкритикувала російський "винятково цинічний і лицемірний трюк", оскільки Москва зібрала надзвичайне засідання Ради безпеки ООН через бомбардування сирійських військ. Вона визвірилася на Росію за те, що вона впродовж п'яти років захищала режим Башара Асада, дозволяючи йому уникнути відповідальності за криваву політику. При цьому, американський дипломат нагадала про те, як сили Асада скидають бомби на мирних мешканців, застосовують хімічну зброю, влаштовують голод у повсталих містах і катують сотні тисяч людей. Пауер запитала, чому ж Москва ніколи не збирала надзвичайне засідання через всі ці кошмарні речі.

Оглядач пише, що в американській політиці завжди було два підходи до Сирії. Один з них – геополітичний реалізм, якого дотримувався Барак Обама через своє небажання брати участь в ще одній війні. Згідно з цією позицією, громадянська війна в Сирії ніяк не стосується західних інтересів у питаннях безпеки. Інший підхід – моральний. Його дотримується Пауер, яка посилається на доктрину про "обов'язок захищати". Згідно з нею, державний суверенітет можна порушувати, якщо режим вбиває власних людей.

Розбіжність у поглядах Обами і Пауер стали очевидними, коли американський посол висловив свою критику в ООН, а американський президент майже не говорив про Сирію під час промови перед Генеральною асамблеєю.

В 2009 році, ставши Нобелівським лауреатом миру, Обама говорив, що бездіяльність перед лицем масових убивств "розриває нашу свідомість і може призвести до ще більших втрат під час втручання пізніше". А коли Сирія перетворилася на пекло на Землі, американський президент різко змінив свою риторику і почав говорити, що будь-яка інтервенція буде безплідною чи навіть небезпечною.

Після років президентства Джорджа Буша-молодшого військове втручання стало непопулярним серед американських виборів. Тому Обама вирішив діяти по-іншому, намагаючись влаштувати переговори про відставку Асада, організовуючи тренувальні центри для опозиційних груп в Туреччині і закликаючи Росію до співпраці.

Однак, на думку автора, Вашингтон зробив дуже грубий прорахунок, не помітивши того, що Асад і його захисник Путін не лише абсолютно байдуже ставляться до злочинів проти людства. Вони вірять, що роблять все правильно заради досягнення своїх цілей.

Асад в 2011 році попереджав, що посіє хаос у всіх Сирії і за її межами, якщо заклики до його повалення не будуть відкликані. В цей же час, Путін побудував всю свою внутрішню політику на тому, що, попри критику Заходу, він відновив "велич" Росії. Путіна також не хвилюють злочини режиму Асада. Його армія влаштувала таку ж різанину в Чечні.

Президентство Обами добігає кінця. І фактично йому немає, що сказати про його роботу над встановленням миру в Сирії. Він передасть своєму наступнику Близький Схід у вогні, півмільйона жертв сирійської війни і потік сотень тисяч біженців, які дестабілізують союзників Америки у Європі.

Автор додає, що Росія лишиться проблемою, тому що саме Путін виявив небажання Обами щось дійсно робити: рішуче озброїти опозиційних бойовиків, карати Асада за порушену "червону лінію", встановлену американським президентом, влаштувати безпілотну зону, що стало неможливим після російського вторгнення.

"Тим часом, популісти всього світу хвалять Путіна за те, що він обіграв США, піднявшись до рівня світового лідера, якого мало не благають про допомогу. Навіть якщо Росія в рецесії, її економіка не більша, ніж австралійська, але в Сирії вона може робити все, що захоче. Хто б що не думав про американську могутність, як би хто не оцінював значення Сирії для національної безпеки США, історія запам'ятає, що все це сталося в часи президентства Обами", - йдеться в статті.

Американський президент в останні дні своєї роботи зосередився на своїй політичній спадщині. Він став першим лідером США, який побував на Кубі і в японському місті Хіросіма.

Нещодавно Washington Post з посиланням на свої джерела писав, що Білий дім збирається в останні дні президентства Барака Обами радикально змінити американську політику щодо ядерної зброї, щоб закріпити його політичну спадщину. Оскільки ядерне роззброєння було передвиборчою обіцянкою американського президента. Втім, згодом президент передумав змінювати американську політику в цьому питанні.