Про це на сторінках Washington Post пише Рік Новак, перелічуючи країни, які можуть піти з європейської сім'ї слідом за британцями.
На думку автора, по-перше, це може зробити Швеція, оскільки вважає себе скандинавським аналогом Великобританії. Саме тому вона відмовилася від переходу на євро і вимагає до себе особливого ставлення. Попри це, Стокгольм прийняв сотні тисяч біженців, однак тепер зіштовхнувся з проблемою їхньої інтеграції в суспільство, що грає на руку націоналістам.
"Більшість шведів ставляться позитивно до ЄС, але це може змінитися після того, як Британія проголосувала за вихід. Все залежить від того, що вирішаться зробити лідери союзу: зміцнити зв'язки між країнами-членами, посиливши співпрацю між ними і приділивши більше уваги основним з них чи ослабити гайки, розширивши повноваження національних урядів", - йдеться в статті.
Також британським прецедентом може скористатися Данія, яка минулого року на референдумі вирішила не поступатися повноваженнями національного уряду на користь ЄС. На настрої данців впливає потік іммігрантів і біженців. Вони бояться, що іноземці перевантажать систему соціального забезпечення їхньої маленької країни. Крім того, Великобританія до цього часу була ключовим союзником Данії у ЄС, оскільки в багатьох питанням в процесі інтеграції позиції Лондона і Копенгагена співпадали.
Третя країна, яка гіпотетично може залишити ЄС – це Греція, яка останнім часом зникла із заголовків преси, але завдяки економічній кризі рано чи пізно на неї знову звернуть увагу. Єврозона розподіляє між країнами-учасницям фінансове навантаження, яке створює грецький борговий тягар. І, за великим рахунком, Греція багато в чому залежна від здатності ЄС добитися єдності країн, яка б дозволила єврозоні витримати це навантаження. Після виходу Великобританії міцність європейської позиції може похитнутися. Тож Афіни не стільки бояться референдуму про вихід, який можуть нав'язати популісти і націоналісти, скільки того, Брюссель сам може витурити греків, щоб зберегти зв'язок з іншими більш надійними країнами-учасницями.
Нідерланди до референдуму про вихід з ЄС вже активно штовхають "праві" популісти на кшталт Герта Вільдерса, який вважає, що членство в об'єднанні загрожує його країні "ісламізацією", яка в свою чергу нібито ставить під питання "виживання нації".
Угорщина невдоволена тим, як ЄС розподіляє між країнами-учасницями біженців. Прем'єр-міністр Віктор Орбан навіть запланував референдум, на якому угорці мають вирішити, чи має Брюссель "право" це робити. Автор припускає, що Будапешт навряд чи організує голосування про вихід з ЄС, але може провести плебісцит, націлений на ослаблення авторитета європейських інститутів.
Ще одна країна, де євроскептики стають дедалі популярнішими – це Франція. Тут 61% громадян негативно ставляться до ЄС. А безробіття і слабке економічне зростання допомагають радикалам з партії "Національний фронт" Марін Ле Пен, яка підтримала Brexit, здобувати все більшу популярність. Тож якщо одного дня ця політична сила візьме владу у Франції в свої руки, цілком вірогідно, що Париж теж повідомить Брюсселю про вихід з ЄС.
Окремим випадком оглядач вважає Шотландію, яка швидше вийде зі складу Великобританії, щоб лишитися в ЄС. В 2014 році шотландці проголосували проти незалежності, не бажаючи втрачати відносини з союзом. Однак тепер, коли більшість британців виступили проти об'єднаної Європи, у Единбурзі знову говорять про референдум на тему незалежності.
Тим часом, видання The Independent пише, що Британія після референдуму може й не вийти з ЄС. Експерти припускають, що цей процес може затягнутися на два роки, а то й довше. І весь цей час Британія буде залишатися членом ЄС, хоч і не матиме права брати участь в ухваленні рішень. Але всі торговельні і політичні угоди будуть розповсюджуватися на неї впродовж двох років з моменту оповіщення Брюсселя про намір відмовитися від членства.
Нагадаємо, прихильники так званого Brexit перемогли у Великобританії за результатами референдуму про збереження членства країни в Євросоюзі. За вихід з ЄС проголосували 51,9% (17 410 742 громадян), тоді як за збереження членства 48,1%. (16 141 241 громадян).
Після появи попередніх результатів британський фунт впав до мінімуму за 30 років. Падіння британської валюти виявилося серйознішим, ніж під час кризи 2008 року.
Більше про Brexit, його причини і можливі наслідки для України читайте на DT.UA у спецпроекті"Brexit. Піти не попрощавшись".