Коли справа стосується штучного інтелекту (ШІ), шпигунські агенції використовують його переваги вже протягом тривалого часу. В епоху «холодної війни» Американське агентство національної безпеки (NSA) та Британський штаб урядових комунікацій (GCHQ) намагалися використовувати «ранні види» штучного інтелекту, щоб розшифрувати та перекласти величезні обсяги перехоплених радянських телефонних дзвінків. На той час технологія була незрілою. Але зараз розвідувальні спільноти покладають великі сподівання на штучний інтелект, пише журнал The Economist.
Один колишній співробітник європейської розвідки каже, що його служба не використовувала автоматичну транскрипцію чи переклад в Афганістані у 2000-х роках, замість цього вона покладалась на носіїв мови. Тепер ситуація дещо змінилася. Тенденції, які зробили ШІ привабливим для бізнесу - більше даних, кращі алгоритми та зростання обчислювальної потужності, також дають великі ідеї шпигунським агенціям.
24 лютого Британський штаб урядових комунікацій опублікував статтю про те, як штучний інтелект може змінити роботу розвідки.
«Автоматизована перевірка фактів» може ідентифікувати фальшиві зображення, відрізняти дезінформацію від надійних джерел та виявляти ботів у соціальних мережах. Штучний інтелект може блокувати кібератаки, "аналізуючи моделі діяльності в мережах і пристроях", а також боротися з організованою злочинністю, виявляючи підозрілі ланцюги фінансових операцій.
Зараз опора на розвиток технологій стала цілком звичним явищем майже у всіх сферах людського життя. Громадська організація "Ініціатива з питань скорочення ядерної загрози" нещодавно показала, що застосування штучного інтелекту до загальнодоступних торговельних даних може допомогти виявити раніше невідомі компанії, які підозрюються у причетності до незаконної ядерної торгівлі. Але шпигунські агенції не обмежуються лише загальнодоступними даними.
"Штучний інтелект революціонізує практику розвідки", - було сказано у доповіді, опублікованій 1 березня американською Комісією національної безпеки з питань штучного інтелекту, потужною дослідницькою групою під керівництвом колишнього виконавчого директора компанії Alphabet Еріка Шмідта та колишнього заступника міністра оборони Боба Уорка.
Доповідь дуже амбітна. У ній сказано, що до 2030 року 17 або навіть більше американських шпигунських агентств розпочнуть будувати "федеративну архітектуру постійних аналітичних двигунів", яка включає практично все, від людського інтелекту до супутникових знімків, щоб запобігати потенційним загрозам. Комісія схвально вказує на реакцію Пентагону щодо COVID-19, який інтегрував десятки наборів даних для ідентифікації гарячих точок поширення вірусу.
Однак те, що можливо реалізувати в галузі охорони здоров'я, не завжди так легко зробити для національної безпеки. Спецслужби повинні враховувати закони, що регулюють спосіб збирання та використання приватних даних.
У своєму документі Британський штаб урядових комунікацій зазначає, що він враховує системні упередження, наприклад, про те, чи є програмне забезпечення для розпізнавання голосу більш ефективним для окремих груп людей, також враховується прозорість щодо похибки в алгоритмах. Американські розвідувальні агенції зазначають, що вони будуть поважати "людську гідність, права та свободи".
Розвідувальний альянс "П'ять очей" - Америка, Австралія, Велика Британія, Канада та Нова Зеландія - створюють спільний хмарний сервер, на якому зберігатимуться дані. У будь-якому випадку, обмеження щодо використання штучного інтелекту не так практичні, як етичні. Штучний інтелект добре розпізнає моделі, такі як «підозріле» використання мобільних телефонів, але погано прогнозує індивідуальну поведінку. Це особливо яскраво помітно, коли даних не вистачає, як, наприклад, у боротьбі з тероризмом. Моделі «прогностичної діяльності» можуть запобігати тисячам потенційних крадіжок щороку. Але з тероризмом ситуація набагато складніша.
Будь-яка модель прогнозування може генерувати помилки, в яких невинні люди ризикують стати «суб’єктом розслідування». Ретельна розробка може знизити показники помилковості. Але ймовірність отримання хибних даних завжди існує, тому навіть добре продумана система ризикує відправити велику кількість шпигунів на переслідування хибної загрози.
Часто навіть правдиві дані можуть бути непридатними. Наприклад, дані з безпілотних камер, розвідувального супутника та перехоплених телефонних дзвінків часто не форматуються та не маркуються таким чином, що їх може з легкістю обробляти штучний інтелект. Але, так чи інакше, використання новітніх технологій та штучного інтелекту стало своєрідною революцією для розвідки, резюмує видання.
Вчені з Австралії провели три експерименти зі штучним інтелектом і з'ясували, що він може навчитися маніпулювати людьми. В рамках цих експериментів нейромережа грала в ігри проти людей.