Розвідка на основі відкритих джерел відкриває нову інформаційну епоху — The Economist 

Велика надія 1990-х і 2000-х років полягала в тому, що Інтернет стане джерелом відкритості та свободи. Як сказав американський письменник Стюарт Бренд: «Інформація буде безкоштовною, тому що вартість її отримання постійно падає». Але так не мало бути. Неякісна інформація часто витісняла правдиві дані. Авторитарні держави використовують для посилення свого впливу технології, які повинні були послабити їхній контроль. Інформація стала зброєю. На тлі цього розчарування одна розробка дає привід для надії: нова ера розвідки на основі відкритих джерел (OSINT), пише The Economist.

Нові технології, від простих камер до супутників, можуть стежити за людьми та планетою загалом. Інформація, яку вони збирають, «дешевшає». Супутникові знімки коштували кілька тисяч доларів 20 років тому, сьогодні їх часто можна отримати безкоштовно і вони мають незрівнянно вищу якість.

Фотографія будь-якої точки на Землі, пошкоджений танкер або маршрути, які проходять бігуни в місті, доступна за кілька кліків. А спільноти в Інтернеті та інструменти для співпраці в мережі дають змогу любителям та експертам використовувати цей набір інформації для розгадування загадок та розкриття злочинів із приголомшливою швидкістю.

Human Rights Watch проаналізувала знімки з супутника, щоб зафіксувати етнічні чистки в М'янмі. Наносупутники мають систему автоматичної ідентифікації суден, які незаконно ловлять рибу. «Розвідники-аматори» допомогли Європолу розслідувати сексуальну експлуатацію дітей, визначивши географічні координати за допомогою фотографій. Навіть інвестиційні фонди регулярно відстежують переміщення керівників компаній на приватних літаках, за якими стежить мережа «розвідників-аматорів» по всьому світу.

Розвідка на основі відкритих джерел зміцнює громадянське суспільство і правоохоронні органи та робить ринки більш ефективними. Така розвідка також може створити серйозні проблеми для деяких наймогутніших країн світу.

Всупереч різким запереченням Кремля, слідча група Bellingcat продемонструвала роль Росії у збитті рейсу MH17 авіакомпанії Malaysian Airlines над Україною у 2014 році, використовуючи лише низку фотографій, знімків із супутників та відносно прості розрахунки. Група Bellingcat спробувала ідентифікувати російських агентів, які намагалися вбити колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля в Англії у 2018 році. В останні тижні дослідники, які вивчали супутникові знімки, помітили, як Китай будує сотні ракетних шахт у пустелі.

Таке використання інформації принесе глибокі наслідки. Децентралізований характер OSINT руйнує силу традиційних маркерів істини та неправди, зокрема, така розвідка може ставити під сумнів заяви урядів, їхніх розвідників та солдатів.

Ймовірність того, що правда буде розкрита, підвищує «ціну» агресивних дій авторитарних урядів. Хоча OSINT може не завадити Росії вторгнутись в Україну або Китаю побудувати свій табір для дисидентів, така «розвідка» викриває деталі брехні. Засновник Bellingcat Еліот Хіггінс має рацію, коли описує свою організацію як «розвідувальне агентство для людей». Не дивно, що глава російської розвідки розкритикував Bellingcat.

Ліберальні демократії також будуть більш чесними. Громадянам більше не треба сліпо вірити своїм урядам. Саме інформація притягує владу до відповідальності.

Деякі аналітики вважають, що розвідка на основі відкритих джерел загрожує національній безпеці, наприклад, коли дослідники використовують дані фітнес-трекерів для виявлення віддалених форпостів ЦРУ та радіолокаційних супутників для визначення американських систем протиракетної оборони. Адже, якщо OSINT може розповісти світові про такі речі, ворогам країни також легше про це дізнатися.

Інша частина аналітиків вказує, що OSINT ризикує використовуватися не за призначенням. Адже інформацію з відкритих джерел можуть використовувати зловмисники для поширення дезінформації та теорій змови.

Однак кожне джерело інформації може бути помилковим, і перевірка даних є важким завданням. З часом дослідники та слідчі можуть створити «репутацію чесності», обґрунтованого аналізу та розсудливості, що дозволить людям відрізняти надійні джерела розвідки від обману.

Найбільше занепокоєння викликає те, що вибух даних в еру розвідки на основі відкритих джерел загрожує конфіденційності окремих людей. Дані, отримані за допомогою телефонів та продані посередниками, дозволили Bellingcat ідентифікувати російських шпигунів, які минулого року отруїли опозиціонера Олексія Навального.

«Прозорий світ»

Конфіденційність людей в епоху цифрових технологій вимагає важких компромісів. На рівні держав та організацій розвідка на основі відкритих джерел стане потужною силою, яку навряд чи можна зупинити. До вторгнення в Афганістан у 2001 році американський уряд зміг викупити практично всі відповідні комерційні супутникові знімки. Сьогодні даних занадто багато, щоб їх контролювати.

Світ, де багато американських, європейських, китайських та російських супутникових компаній змагаються за продаж знімків, вступає в еру відкритих спостережень. Це майбутнє, яке, швидше за все, доведеться прийняти. Інструменти та спільноти, які можуть виявити ракетні шахти та викрити шпигунів, зроблять світ менш таємничим і, можливо, менш небезпечним. Інформація стає безкоштовною, OSINT випускає її на волю, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Американська розвідка отримала доступ до бази даних вірусів Уханьского інституту

Очікується, що так звана «нова технологічна революція», керована розвитком штучного інтелекту, кардинально змінить світ. Недавнє глобальне опитування свідчить, що 63% керівників компаній упевнені, що вже у найближчому майбутньому саме штучний інтелект матиме більший вплив, ніж Інтернет.