Росія загрозливо легковажить ядерною безпекою – The Economist

Список вимог Росії дуже схожий на той, який зазвичай висувають при захопленні заручників. Москва хоче, щоб Америка скоротила НАТО, скасувала "Список Магнітського", поклала край санкціям і виплатила компенсацію за всі російські втрати.

А поки Вашингтон нічого з цього не зробить, Володимир Путін оголосив, що не буде виконувати угоду щодо утилізації плутонію. Російський президент запевняв, що його країна нібито "вимушена" діяти через "загрозу стратегічної нестабільності, яка з'явилася через ворожі дії Америки".

"Цей крок став нагадуванням, що, на відміну від Америки, Росія з радістю додасть ядерний аргумент, якщо їй не вдасться отримати бажане", - пише The Economist.

Видання додає, що зупинка виконання угоди щодо плутонію – це сигнал не для Барака Обами, а для його наступника. Голова російської ради міжнародних відносин Андрій Кортунов підкреслив, що "Росія не планує серйозно співпрацювати з Америкою", доки нова адміністрація не з'явиться у Білому домі в 2017 році. А вимоги Путіна – це його своєрідний "список бажань" для наступного президента США, умови для відновлення відносин.

Напруга між Москвою і Вашингтоном зростає через Сирію, де зусилля зі встановлення перемир'я провалилися через російські бомбардування в Алепппо. Третього жовтня, коли Путін оголосив свої вимоги, американські чиновники заявили про вихід з переговорів з РФ щодо Сирії.

"Росія провалила виконання своїх зобов'язань", - сказали в Держдепартаменті.

Експерт Міжнародного інституту стратегічних досліджень Семюель Харап зауважив, що після початку російської війни проти України Москва і Вашингтон все ж зберігали деякі "острівки" співпраці. Приміром, вони разом працювали над іранською угодою щодо ядерної програми Тегерану. А тепер, на його думку, рівень напруги почав топити і ці "острівки".

Бажання Росії використовувати свою ядерну міць для досягнення політичних цілей тривожить. Після анексії українського Криму Кремль оголосив, що збирається розмістити свою ядерну зброю там. Навіть до того, як зупинити виконання угоди про утилізацію плутонію, Росія підірвала атмосферу співпраці у ядерній сфері, яка панувала після кінця Холодної війни. Впродовж останніх трьох років Америка звинувачувала Москву за порушення угоди від 1987 року про скорочення стратегічних ядерних арсеналів, оскільки вона випробовувала крилаті ракети забороненої дальності дії. Також Росія відмовилася обговорювати подальше скорочення ядерного озброєння. Путін також проігнорував ядерний саміт Обами цього року.

Видання радить США все ж продовжувати виконувати угоду про утилізацію плутонію. Росія запевняє, що не збирається використовувати свої запаси ядерної речовини для виготовлення нових боєголовок. Однак, світ був би у більшій безпеці, якби в ньому не було таких речовин зовсім.

"Небезпека зупинки угоди про утилізацію плутонію зовсім не в збереженні самого плутонію, а в демонстрації, що Кремль розглядає ядерну безпеку як ще одну розмінну монету", - йдеться в статті.

Нагадаємо, в липні минулого року президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія поповнить свої ядерні сили 40 новими міжконтинентальними балістичними ракетами, для захисту від яких начебто марна будь-яка система ПРО.

У свою чергу, у НАТО пообіцяли відповісти на ядерну активність Россії. При цьому генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив, що плани президента Путіна – це не що інше, як необґрунтоване і небезпечне "брязкання" ядерною зброєю.

Як пише для DT.UA оглядач Олексій Їжак, "брязкання" ядерною зброєю дало Росії деякі тактичні дивіденди. Однак у стратегічній перспективі така політика заганяє Росію в кут, для виходу з якого у неї може банально не вистачити грошей.

Детальніше про загрозу гонки ядерних озброєнь між Росією і США читайте в статті "Ядерний кут для Росії" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".