Відповідні умови поновлення дії документа містяться у законопроекті №1893 від 3 жовтня, внесеному на розгляд Держдуми російським президентом Володимиром Путіним.
Документ, зокрема, пропонує американській стороні скоротити військову інфраструктуру і чисельність контингенту військ США на територіях країн-членів НАТО, які вступили до альянсу після 1 вересня 2000 року; скасувати "закон Сергія Магнітського" та спрямовані проти РФ положення закону США про підтримку свободи України від 2014 року.
Крім цього, від Вашингтона очікують скасування всіх санкцій, введених США стосовно "окремих суб'єктів РФ, російських юридичних і фізичних осіб, а також компенсації збитку, понесеного РФ в результаті їх дії (включаючи втрати від контрсанкций).
США також повинні надати Кремлю чіткий план незворотною утилізації плутонію, що підпадає під дію Угоди.
Нагадаємо, в липні минулого року президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія поповнить свої ядерні сили 40 новими міжконтинентальними балістичними ракетами, для захисту від яких начебто марна будь-яка система ПРО.
У свою чергу, у НАТО пообіцяли відповісти на ядерну активність Россії. При цьому генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив, що плани президента Путіна – це не що інше, як необґрунтоване і небезпечне "брязкання" ядерною зброєю.
Як пише для DT.UA оглядач Олексій Їжак, "брязкання" ядерною зброєю дало Росії деякі тактичні дивіденди. Однак у стратегічній перспективі така політика заганяє Росію в кут, для виходу з якого у неї може банально не вистачити грошей.
Детальніше про загрозу гонки ядерних озброєнь між Росією і США читайте в статті "Ядерний кут для Росії" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".