КДБ передавав гроші і зброю в руки терористичних і екстремістських груп, таких як Фракція Червоної армії чи Ірландська республіканська армія.
Про це на сторінках лояльного до Демократичної партії видання Washington Post пише амеранська публіцистка Енн Еплбаум.
Після розпаду Радянського Союзу ці ігри припинилися. КДБ був у сум'ятті. Більш важливо те, що велика частина російського істеблішменту тоді хотіла приєднатися до Заходу, а не підірвати його. Але тепер почалася нова ера.
"Росією керують не "реформатори", а дуже багаті люди, які вірять, що західні інститути і західні демократичні ідеали становлять загрозу для їхньої влади і їхніх крадених грошей. Вони повернулися до старих тактик, але з деякими новими поворотами", - пише Еплбаум.
Вона вказує, що Захід вже розумів, що соціальні мережі дозволяють Росії швидше розповсюджувати дезінформацію. Однак, менша увага приділялася російським бізнесменам, які допомагають російській державі легше ніж в часи СРСР завойовувати друзів і купувати вплив.
Більшість так званих "незалежних" російських олігархів насправді такими не є. Свої гроші вони отримали від російської держави через маніпуляції з "приватизаціями" і через відмивання грошей. Вони залежать від держави, коли намагаються зберегти багатство. І якщо спитати їх в приватній розмові, вони скажуть, що готові використати своє багатство, щоб задовольнити тривоги держави. Але при цьому більшість з того, що вони роблять від імені Москви має вигляд звичайної бізнес-активності: купівля-продаж компаній, інвестування у нерухомість, наймання консультантів.
"Цей контекст допомагає пояснити кар'єру Пола Манафорта, колишнього голови виборчого штабу і давнього соратника президента Дональда Трампа", - йдеться в статті.
Еплбаум нагадує про публіканції Associated Press, з яких випливає, що в 2005 році російський олігарх Олег Дерипаска найняв Манафорта, щоб той допоміг його компанії "впливати на політику, процес укладання угод і висвітлення в пресі в США, Європі і в колишніх радянських республіках на користь уряду президента Володимира Путіна". Манафорт не заперечує, що працював на Дерипаску, який найняв його законно. Але він каже, що не працював від імені російської держави. Технічо він має рацію. Але з практичної точки зору, немає ніякої різниці між тим, щоб працювати на російський уряд чи російського олігарха.
Автор зауважує, що на практиці Манафорт так чи інакше працював на російську дераву. В 2007-2012 роках майбутній голова виборчого штабу Трампа служив радником проросійському політику Віктору Януковичу в Україні. Будучи президентом, Янукович працював над тим, щоб зберегти корупційні зв'язки між російськими і українськими олігархами. Він також вкрав мільярди доларів, ослабив українську державу, підірвав конституцію і наказав службам безпеки придушити невдоволених демонстрантів. Технічно, Манафорт міг би сказати, знову ж таки, що його робота на Януковича не була виконана від імені російської держави. Але на практиці виходить навпаки.
Еплбаум переконана, що російські гроші також зіграли роль у кар'єрі Трампа. Попри те, що Трамп постійно повторює, що ніколи не інвестував у Росії, Росія інвестувала в нього, Відомо, що Дональд Трамп-молодший в 2008 році оголосив, що російські гроші склали "досить непропорційну частину наших активів". Нещодавно розслідування Reuters показало, що громадяни Росії інвестували щонайменше 98 мільйонів доларів у сім об'єктів нерухомості Трампа лише у Флориді. І ця кількість не включає тих інвесторів, які приховали свої імена за фіктивними компаніями.
Технічно всі ці гроші не мають ніякого відношення до російської держави. Але на практиці вони виграли вплив і прихильність для Москви. Впродовж багатьох років до того, як стати президентом США, Трамп постійно хвалив Росію і її президента. В 2007 році він оголосив, що Путін "робить хорошу справу". В 2015-му він назвав російського президента чоловіком, "якого дуже поважають в його країні і за її межами".
Як і платня Манафорта від Дерипаски, "непропроційні" російські інвестиції, якими Трамп володіє досі, не були хабарем. Ці гроші не надходили від КДБ і, можливо, навіть не включають якісь таємні платежі.
"Питання в тому, чи наша політична система взагалі здатна боротися з цією формою сучасної російської корупції. Конгрес не може просто поставити під питання, "чи боло все це законним", тому що воно, швидше за все, було. Конгрес чи незалежний слідчий повинні знайти спосіб спитати: "Чи було це морально?" Тому що воно точно не було. А також: "Чи встановлює це неправомірний вплив?" - тому що точно встановлює", - йдеться в статті.
Нагадаємо, що прес-секретар американського президента Шон Спайсер запевнив, що Трамп не знав про співпрацю Манафорта з російським олігархом Олегом Дерипаскою.
"Це ж божевілля припускати, що президент знав, хто був його клієнтом 10 років тому", - сказав Спайсер.
Також Департамент юстиції США розслідує офшорні операції Манафорта. Слідчі Кіпру передали американським колегам дані про рахунки політтехнолога, які він використовував в часи співпраці з Дерипаскою.