Росія сама створила собі проблеми з ісламістськими джихадистами – FT

Кожного разу, коли телефон мешканки Махачкали на ім'я Альбіна дзвонить, вона кривиться.

"Це мабуть моя сестра з Сирії", - каже жінка, сидячи на кухні своєї маленької квартири, в якій вона живе разом з мамою.

В жовтні її сестра разом з чоловіком і трьома дітьми зникли, залишивши записку, в якій написали про наміри переїхати в 3. З того часу Альбіна і її мама бояться, що коли їхні родичі зателефонують з Сирії, спецслужби Росії будуть прослуховувати їхню розмову.

Ця сім'я – одна з багатьох на Півночі Кавказу, чиї рідні вирушили на сирійську війну, послухавшись заклику ісламських терористів. Про це сьогодні на сторінках Financial Times пише Кетрін Хілл, додаючи, що Москва, як і інші столиці Європи, намагається боротися з радикалізацією мусульманської молоді, які приєднуються до "Ісламської держави". Однак перед російською стороною стоїть ще одне завдання, а саме не дозволити сирійській війні перекинутися на Північний Кавказ.

Попри те, що російська влада жорстоко розправилася з повстанцями в часи війн у Чечні, бойові групи досі діють у підпіллі, а молоді чеченці, як кажуть місцеві, "йдуть у ліси". Згідно з даними ФСБ, в Сирії на боці ісламських терористів воюють до 2,4 тисяч громадян РФ і більшість з них – вихідці з Дагестану і Чечні. Крім того, Росія стала порталом для джихадистів, через яких вони потрапляють в близькосхідну Сирію. 80-90% бойовиків з Узбекистану, Таджикистану і Киргизстану були завербовані саме в Росії. Приїхавши на заробітки і зіштовхнувшись з дискримінацією, вони втрачають свою національну ідентичність, намагаючись пристосуватись, і об'єднуються навколо релігійної приналежності. І терористи цим користуються.

В цей же час, сотні юнаків з Дагестану і Чечні вирушають на війну в Сирію через високий рівень безробіття і економічну скруту в рідних республіках.

"Багато людей з Північного Кавказу стають радикалами не в дома, а на заробітках у інших регіонах Росії", - каже експерт з питань кавказького регіону організації International Crisis Group Варвара Пархоменко.

Вона додає, що проблема радикалізації існує серед татарів і башкирів, які також сповідують мусульманство. Чеченці часто очолюють бойові загони "Ісламської держави" і менш радикальної "Джабхат Аль-Нусра" завдяки своєму бойовому досвіду під час воєн в Чечні чи під час війни Росії проти Грузії в 2008 році.

Москва довгий час ігнорувала ризики від поширення радикальних поглядів на основі ісламу на Півночі Кавказу. Більше того, російські спецслужби навіть підтримували це, допомагаючи новоспеченим джихадистам потрапити в Сирію.

"Я дивувалася, як їм вдавалося виїхати з Росії. Спецслужби знали про багатьох з них, тримали їх на обліку. Їм повинні були заборонити перетин кордону. Але, як виявилося, ідея силовиків була дуже простою: ці люди радикали, вони не потрібні тут, тому нехай їдуть в Сирію, звідки вони не зможуть створити проблем вдома", - сказала журналістка "Московського комсомольця" Катерина Сажнева, яка тривалий час пише репортажі про Північний Кавказ і Близьких Схід.

Такий "експорт терористів" приніс короткочасну вигоду в 2014 році. Перед Олімпійськими іграми в Сочі влада Росії приділяла велику увагу безпеці, щоб не було терактів. І російська неоголошена політика лояльності до джихаду спрацювала. В 2014 році в Дагестані не було зафіксовано жодного теракту.

Однак тепер з'явився страх, що терористи з бойовим досвідом почнуть повертатися з Сирії.

"Вони знали про проблеми з вербуванням джихадистів, а тепер зіштовхнулися з ризиком повернення бойовиків з друзями, грошима і зброєю", - пояснив неназваний європейський чиновник.

Починаючи з літа 2014 року російські імміграційні служби посилили контроль за рухом громадян в Туреччину, Грузію і Азербайджан, адже через ці країни джихадисти найчастіше потрапляли в Сирію. Експерти кажуть, що охочі відвідати Туреччину зобов'язані надати службам безпеки пароль від своїх сторінок у соціальних мережах, щоб силовики могли перевірити, чи не цікавиться мандрівник радикальними ідеями.

В цей же час, ветеран антитерористичних сил Росії Олексій Філатов вважає посилені заходи безпеки в країні недостатніми.

"Ми повинні більше працювати з тими членами нашого суспільства, хто найбільше схильних повірити терористичній пропаганді. І найбільш ефективний спосіб боротися з радикалізацією таких людей – це виявити, чому вони настільки вразливі до терористичних ідей. Це єдиний спосіб захистити їх і нас", - вважає він.

В Дагестані Гасан Османов, який працює з молоддю, каже, що юні дагестанці мало знають про іслам. Тому вони легко вбирають в себе викривлені терористичні ідеї.

"Довго ми навіть не підозрювали, що відбувається в їхніх головах", - каже Османов.

За його словами, молодь, коли бачить ісламістські пропагандистські відео, часто вважає, що це "круто" через свою релігійну неосвіченість.

"Вони думають, що це "прикольно", в сенсі добре. Вони чують "Аллаху Акбар" і починають ідентифікувати себе з цими радикальними ідеями. Треба їх вчити, що правда, а що - ні, що добре, а що – зло. Але ми поки не знаємо, як достукатися до них", - пояснює Османов.

Раніше видання Focus писало, що чеченці приєднуються до "Ісламської держави" заради помсти Путіну. Оглядач підкреслював, що згідно з різними оцінками експертів, на боці "Ісламської держави" воюють від 1,7 тисяч до 5 тисяч вихідців з Північного Кавказу. Тому Москва боїться їхнього повернення додому.

Раніше видання The Guardian писало, що чеченські бойовики "Ісламської держави" пишуть любовні листи і вірші про джихад. Автор одного з листів починає свою оповідь за законами драматургії: темна ніч і він на лінії фронту, коли "невірні" раптом починають наступати. І оскільки бойовик-автор листа збирається в бій, він пише, що хотів би аби його дружина стала "мученицею" разом з ним.

Нещодавно видання Newsweek писало, що терористи "Ісламської держави" запустили пропаганду російською мовою. Вони публікують журнал російською мовою під назвою "Исток", в якому теж романтизують війну в Сирії. аніше видання The Guardian, терористи "Ісламської держави" вербують заробітчан у Москві. Зокрема, до ісламістів долучаються трудові мігранти з Тарджикистану.