Росія показово кинула пропаганду на затуманення фейкової смерті Бабченка - NYT

Після новин з Києва про вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка, який критикував Володимира Путіна, дуже швидко російська машина заперечень почала працювати повним ходом. Російські урядовці і їхні прислужники в ЗМІ кричали про "русофобію", про спробу очорнити Чемпіонат світу з футболу, який пройде цього року в РФ, про типовий приклад "кривавих злочинів і повної безкарності" в Україні. Але реальність виявилася значно складнішою, коли нібито загиблий Бабченко прийшов на прес-конференцію живий і здоровий. А в СБУ оголосили, що його "вбивство" було інсценізоване з метою зірвати спробу російських спецслужб вбити журналіста.

"Українській владі точно потрібно пояснити, чому вона відчула необхідність поступитися журналістською чесністю для інсценізації такого дивного епізоду. Без сумніву, українські чиновники дали корм прихильникам теорій змови і цинічним викривачам "фейкових новин" в усьому світі. Але одне можна сказати напевне: Кремль використає цей офіційний обман для демонстрації того, як далеко його вороги можуть зайти, щоб лише зганьбити Росію", - пише видання New York Times в редакційній статті.

Видання зауважує, що саме так Росія реагувала на всі звинувачення в нечесній грі. Так вона заперечувала підверджені доказами звинувачення з боку Нідерландів, Австралії у причетості до знищення малайзійського авіалайнера над Україною в 2014 році. Так вона відкидала британські підозри у спробі вбивства екс-шпигуна і його доньки на британській території. І так Москва вчинила зі звинуваченнями США в тому, що російський уряд намагався втрутитися в американські президентські вибори.

Всі ці звинувачення одразу ж зіштовхувалися з офіційними російськими запереченнями і висміюваннями в соцмережах. Росія завжди виставляє себе жертвою огидної кампанії Заходу. Нібито це Україна збила MH17, щоб підставити Росію. А Британія нібито сама отруїла Сергія Скрипаля. Така поведінка не дуже відрізняється від реакції президента Дональда Трампа на гору доказів, які вказують, що його соратники і радники багато разів вступали в сумнівні контакти з предаставниками Росії, шукаючи допомогу на виборах. Він відкидав усі докази, списуючи їх на зловісну змову агентів "глибинної держави". Або ж звинувачував свого президента Барака Обаму, який нібито наказав "шпигунам" зірвати кампанію кандидата-республіканця.

Такі інстинктивні заперечення були стержнем СРСР, коли Компартія розцінювала будь-які сумніви в її непогрішності як злочин. Говорити правду було небезпечно. Есе Олександра Солженіцина "Жити не брехнею" з'явилося за день до його вигнання 1974 року. Найбільш радикальною реформою Михайла Горбачова була "гласность". А в Росії Володимира Путіна самохвальство і брехня стали відродженими чеснотами.

Не було жодного шансу, що Росія визнає замах на Бабченка, атаку проти Скрипаля чи роль у знищенні малайзійського "Боїнга". І не важливо, скільки переконливих доказів на це вказують. Що Росія отримає від заперечень, лишається питанням. Кремль може й успішно дурить свій народ весь час, але за кордоном ніхто не вірить його вдаваному обуренню. Будучи ветераном КДБ, Путін може вірити в те, що брехня заради захисту російської честі виправдана. Але кожна нова хвиля заперечень і затуманення робить Кремль все більш брехливим і безчесним в очах інших.

Як повідомлялося, ввечері 29 травня офіційні особи повідомили про те, що журналіста Аркадія Бабченко застрелили в Києві.

Наступного дня керівництво ГПУ І СБУ повідомило, що "вбивство" Бабченка було інсценовано в рамках спецоперації з виявлення замовників і організаторів цього злочину. За даними слідства, російські спецслужби замовили вбивство журналіста, організатором і виконавцями виступили громадяни України. 30 травня оперативники СБУ затримали в Києві ймовірного організатора замаху на Бабченка.

Детальніше про спецоперацію СБУ читайте в матеріалі DT.UA "Інсценування вбивства журналіста Бабченка: як це було".