Росія насправді не перемагає в Україні і Сирії – National Interest

Москва не зупиняється ні на мить. Минулого місяця Кремль намагався відвести дискусію подалі від теми участі 3 у війні проти України в бік розмов про невиконання Києвом Мінських угод. Тим часом, в Євросоюзі почалися обговорення ефективності санкцій, накладених на Росію, і можливості їх пом'якшення.

Щодо Сирії Держсекретар США Джон Керрі і міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров просували разом ідею американсько-російських зусиль в пошуку політичного рішення для завершення громадянської війни і розширення співпраці розвідки для боротьби з "Аль-Каїдою" і "Ісламською державою".

Здавалося, що Володимир Путін здобуває успіх у переслідуванні мети повернути Росії роль важливої сили в міжнародній системі. Про це на сторінках The National Interest пише редактор видання і член директорату з питань економічної географії і національної безпеки коледжу військово-морських сил США Ніколас Гвоздєв.

Він додає, що були певні очікування певного послаблення економічного тиску на Росію в області фінансів і заборони продажу технологій для видобутку енергоносіїв. Це б дозволило Москві відновити роботу над деякими замороженими проектами з 2017 року. В середині вересня віце-президент США Джозеф Байден застеріг, що європейська єдність в питанні санкцій може похитнутися.

Однак дві подальші події не лише знищили цей тренд, але й, схоже, скасували всі дипломатичні перемоги, які Кремль вважав уже здобув. Перша з них – це публікація звіту міжнародної слідчої групи щодо знищення малайзійського авіалайнера "Боїнг 777" в Донбасі. Він вказав на прямий зв'язок між ракетною системою, яка збила літак, і Росією. Власне, вона була доставлена на українську територію з РФ, а потім повернена назад. Попри те, що Кремль продовжує полемізувати на тему цих висновків, звіт повернув центральну роль питанню про роль Москви у війні, яка триває на Сході України.

Два роки тому знищення малайзійського лайнера в Донбасі стало поштовхом для ЄС до запровадження більш жорстких санкцій проти Росії, попри опір з боку бізнес-лобі і урядів, які хотіли зберегти хороші відносини з Москвою. Зараз звіт про обставини знищення рейсу MH17 ускладнив пом'якшення санкцій. Будь-якому уряду Європи буде дуже тяжко зробити перший крок на зустріч Москві.

Хоча навіть до публікації звіту слідчих за лаштунками низка європейських урядовців хоч і висловлювали своє невдоволення санкціями проти Росії, жоден з них не був готовий накласти вето на продовження їх дії. Тепер така ймовірність ще зменшилася. ЄС, швидше за все, продовжить дію санкцій що середини 2017 року.

Другою обставиною, яка перекреслила російські плани, стала російсько-сирійська жорстока тактика розправи над опозиційними силами в Алеппо, яка багатьом нагадала Чеченську війну і Грозний. Тепер європейські лідери все частіше вживають словосполучення "військовий злочин", коли говорять про бомбардування, які в сирійському місті проводить авіація Росії. Тепер триває обговорення можливості не лише продовжити санкції проти Росії, а й посилити їх, зважаючи на її поведінку не лише в Україні, а й в Сирії.

Тим часом, зростає вірогідність тому, що Москві не вдасться отримати вигоду і від виходу Великобританії з ЄС. Раніше існували припущення, що після виходу з європейського блоку Лондон не буде зобов'язаний дотримуватися спільної позиції щодо санкцій. А отже Британія зможе стати головним посередником Росії у пошуках доступу до міжнародних фінансових ринків, зважаючи на американські і європейські обмеження на обмін технологіями. Однак, міністр закордонних справ Борис Джонсон, якого раніше вважали "русофілом", тепер різко змінив риторику і застеріг Москву, що вона може стати "парією" через свою жорстокість у Сирії. Це свідчить про поглиблення проблем для Кремля у відносинах з Європою.

На думку автора, найближчим часом варто чекати посилення зацікавлення Росії у поглибленні відносин з Туреччиною. Так званий проект "Турецький потік" буде їй гостро необхідний, зважаючи на те, що "Північний потік 2" ще довго буде у підвішеному стані. Крім того, Путін може піти на компроміси у територіальній суперечці з Японією щодо Курильських островів. Таким чином, він може спробувати схилити прем'єр-міністра Сіндзо Абе скасувати японські санкції і відкрити нові перспективи для розвитку далекого сходу Росії. Також Москва може зайняти більш примирливу позицію щодо Європи. Зрештою, в Кремлі заявляють про готовність повернутися до переговорів в "Нормандському форматі". Росія очевидно робить ставку на те, щоб здобути якісь поступки від Європи, перш ніж у США запрацює нова адміністрація. Також Москві доведеться з'ясувати, чи її азійський гамбіт створить для неї простір для маневру, який вона шукає.

Раніше авторитетне німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung повідомило, що Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель має намір виступати за посилення санкцій проти Російської Федерації через її дії в Сирії. Тема нових санкцій повинна буде обговорюватися на засіданні Європейської Ради 20-21 жовтня.

А видання The Wall Street Journal повідомило з посиланням на дипломатичні джерела, що представники країн-членів Європейського Союзу збираються обговорити "сирійський пакет" нових санкцій проти Росії вже на початку тижня. Як вважають європейські дипломати, найбільш ймовірною метою нових санкцій можуть стати російські чиновники. Вони можуть поповнити діючі санкційні списки ЄС, які вже включені понад 200 фізичних і 70 юридичних осіб.