Росія може повторити "азовський сценарій" у Балтійському морі - експерти

Росія може застосувати "агресивні дії", подібні тим, що відбуваються в Азовському морі, щоб розширити присутність у територіальних водах Данії та Німеччини - а приводом для цього може стати будівництво російського газопроводу "Північний потік-2", йдеться в заяві аналітичної групи DiXi Group, передає "Українська правда".

"Агресією у Керченській протоці РФ порушила низку міжнародних угод. Зокрема, Конвенцію ООН з морського права, яка вимагає свободи морських перевезень, а також згадані раніше двосторонні українсько-російські угоди щодоо Керченської протоки та Азовськонр моря", - підкреслюють експерти.

Аналітична група майже впевнена у тому, що при бажанні Росія здатна застосувати успішно відпрацьовані в Азові "агресивні дії", щоб розширити свій вплив на Балтиці - у першу чергу, мова йде щодо територіальних вод Данії та Німеччини і виняткових економічних зон Фінляндії, Данії, Швеції та Німеччини у контексті будівництва газопроводу "Північний потік-2".

"Можна очікувати, що Росія буде використовувати захист газопроводу "Північний потік-2" як виправдання для розширення своєї присутності у територіальних водах цих країн... Одного разу російські сили - регулярна армія, приватні військові компанії або підрозділу безпеки "Газпрому" - можуть зайти в 12-мильну зону, як у випадку з Україною, але не виключено, що не буде прямої реакції, щоб не підвищувати напруженість", - йдеться в заяві.

DiXi Group нагадує один маловідомий на Заході факт - ще у 2007 році в РФ прийняли закон, який дозволяє компаніям "Газпром" і "Транснефть" використовувати приватні підрозділи безпеки і вести масштабні закупівлі зброї для оснащення своїх підрозділів - під приводом захисту стратегічної інфраструктури від терористичних нападів.

"Також є ще одна загроза в Балтійському морі. РФ може використовувати "Північний потік-2" для контролю руху суден. Починаючи з формальних процедур, потім, як у випадку з Україною, це може перейти на рівень більш агресивного контролю і блокування кораблів, впливу на торгівлю в регіоні", - заявляють експерти.

Аналітики заявили, що для недопущення такого сценарію країнам НАТО варто прийняти ряд превентивних заходів, серед іншого, осуд агресії РФ в Азовському морі, "недвозначна ознака готовності" до військової підтримки шляхом розширення НАТО, скасування дозволів, наданих для "Північного потоку-2".

Раніше посол України в Німеччині Андрій Мельник закликав Євросоюз і НАТО до безпосереднього втручання в конфлікт у Керченській протоці.

Як повідомлялося, Україна подала на Росію до суду ООН по морському праву. Росія заблокувала українські азовські порти Бердянськ і Маріуполь на вхід і вихід. Всього росіяни заблокували 35 судів.

25 листопада російські прикордонники атакували і захопили два катери та рейдовий буксир Військово-морських Збройних сил України, які прямували з Одеси до Маріуполя. Поранення отримали шестеро українських моряків.

Командування ВМС ЗСУ підкреслює, що про перехід повідомлялося заздалегідь, відповідно до норм міжнародного права щодо забезпечення безпеки судноплавства. У ФСБ Росії стверджують, що ніяких повідомлень не отримували, і пояснюють агресію нібито "захистом держкордону".

Українські правоохоронці переходять на посилений режим несення служби, ЗСУ та СБУ приведені в повну бойову готовність, в море вийшли військові кораблі. Також в повну бойову готовність привели Об'єднані сили та Держприкордонслужбу України.

Увечері 26 листопада Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 днів у 10 областях, а також у внутрішніх водах України в акваторії Азовського моря. Закон про введення воєнного стану набув чинності, 28 листопада.