Російські ухилянти розповіли The Guardian історію своєї втечі з країни

Відео
Поділитися
Російські ухилянти розповіли The Guardian історію своєї втечі з країни Під час протестів проти мобілізації
"Я сів у потяг разом із багатьма такими ж людьми, як я. Квитки на літак різко подорожчали і стали абсолютно недосяжними. 80% людей ну вагонах були росіянами у віці 20-45 років".

Відтоді як минулої середи Путін оголосив про першу з часів Другої світової мобілізацію в Росії, людям по всій країні стали розсилати повістки. Варіантів виїзду з Росії стає все менше, квитки на літаки розкуплені, а деякі сусідні країни готуються закрити свої кордони для російських туристів і шукачів притулку, пише The Guardian. Частина мобілізованих почали прощатися з сім’ями.

Інші – намагалися знайти спосіб покинути Росію, поштовхом для них були повідомленнями про те, що призовників відправляють прямо на передову без підготовки.

Британське видання зібрало історію трьох росіян, які розповідають, як на них вплинула оголошена Кремлем “часткова” мобілізація, та що вони планують робити далі.

«Я доїхав до Казахстану в поїзді, повному чоловіків»

Кирило, вчитель англійської мови з півдня Росії, був «шокований і приголомшений», коли з’явилася новина про мобілізацію. До вечора середи 28-річний хлопець прийшов до висновку, що йому потрібно тікати.

«На той час квитки на літак різко подорожчали і були абсолютно недосяжні. Проте з мого міста йшов потяг до Казахстану. Я сів у той поїзд у п’ятницю разом із багатьма такими ж людьми, як я. Я б сказав, що 80% людей ну вагонах були росіянами у віці 20-45 років.

«Наразі я перебуваю в короткостроково  орендованій квартирі в Атирау до п’ятниці, тому я можу визначитися з подальшими кроками. Я займаюся оформленням документів на 90-денний дозвіл на проживання та отримання рахунку в місцевому банку. Місцевий ринок житла вже дуже стиснутий, з кожним днем ​​людей приїжджає все більше».

Повернення до Росії до закінчення війни, каже Кирило (всі імена змінено – ред.), ймовірно, не варіант, тоді як реакція казахських місцевих жителів на потяги, наповнені новоприбулими, неоднозначна.

«Моя мама відчула таке полегшення, коли я приїхав до Казахстану. Вона стежить за незалежними новинами і розуміє, що означає бути відправленим на передову».

«Ми намагаємося втекти, але не знаємо, чи зможемо»

20-річний Володимир і двоє його друзів-ровесників мріяли переїхати до Чехії, щоб отримати ступінь у галузі природничих наук у 2024 році. Але минулого тижня майбутнє, над яким ці троє працювали, зазнало краху:

«Ми дуже налякані. Ми хочемо тікати, - каже він. Ми такі молоді, у нас стільки планів, але держава думає інакше. Нам обіцяли, що мобілізації не буде. Ми відчуваємо себе зрадженими. Кремль бреше весь час. Вони дивляться на нас, як на іграшки».

Володимир каже, що він і його друзі сповнені рішучості втекти, почали вивчати англійську та збирати гроші.

За його словами, квитки на літак — це грабіжництво, але вони сподіваються знайти країну в Азії, куди зможуть дозволити собі поїхати.

«Світ змінюється дуже швидко. Санкції ускладнили можливість потрапити до Східної Європи, енергетична криза зробила життя в Європі надто дорогим. Ми розглядаємо Грузію, Малайзію, Таїланд. У кожного з нас є близько 300 тисяч рублів [майже 5,5 тисяч євро або 4 800 фунтів стерлінгів]. Чи можемо ми це зробити?”

«Ми не можемо писати англійською, але використовуємо додаток для перекладу, зараз дивимося відео на YouTube англійською, а днями прочитали британську статтю про російську економіку. Нам байдуже, що буде далі. Наше рішення остаточне».

«Я не можу вибратися, і можу стати гарматним м’ясом»

25-річний Костянтин із Москви каже, що не може виїхати. Він і його дружина планували покинути країну, коли почалася війна, але, каже він, «тепер уже пізно».

«План був таким, щоб я почав займатися наукою про дані (Data Science – ред), отримати віддалену роботу та поїхати до Туреччини чи Грузії. Але в будь-який момент мене можуть призвати, скоро можуть закрити кордони, а грошей на квитки не вистачає, не кажучи вже про те, щоб орендувати квартиру і жити за кордоном. У моєї дружини також є дочка від попереднього шлюбу, і ми не можемо взяти її з собою без законного дозволу її батька».

У Костянтина, за його словами, наразі є лише один вихід.

«Я збираюся уникати призову будь-якою ціною. Якщо мені доведеться зламати руку, я це зроблю, якщо мені доведеться зламати щелепу поліцейському і сидіти у в’язниці, нехай буде так”.

Навіть якби він міг знайти гроші, щоб вибратися самостійно, у нього є сумніви, чи зможе він робити це ще довго. «Молодий здоровий чоловік зараз виїжджає з країни? Це червоний прапор».

 Кожні кілька годин приходять новини про те, що прикордонна служба може заборонити людям залишати Росію або їм можуть відмовити у в’їзді до таких країн, як, наприклад, Грузія.

"Я відчуваю, ніби мене варять у кип’ятку, повільно. Я з бідної родини з Північного Кавказу. Наполегливою працею я добрався до Москви, закінчив медичне училище. А тепер я маю покинути свою прекрасну сім’ю – не захищати дім, а стати гарматним м’ясом?"

"Я сповнений люті", – передає The Guardian. 

Поділитися
Дивіться спецтему:
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі