Російські гроші в Швейцарії є, але видно лише дрібничку, яка брязкає в кишенях олігархів

Серед швейцарських банкірів існує побитий жарт, що натякає на корумпованість і продажність тієї країни, з якою вони мають справу в даний момент. Його актуальна версія станом на квітень 2022 року звучить так: «Де знаходиться столиця Росії?», цитує автора FT Сема Джонса Swissinfo.ch.

Через три місяці після початку жорстокої агресивної війни Володимира Путіна проти України всі спроби знайти сліди російських скарбів у Швейцарії поки що особливо нічим не завершилися. Хоча нейтральна Швейцарія, мабуть, більша, ніж будь-яка інша країна світу, вважалася останніми роками справжньою скарбницею путінської клептократії.

Але навіть після того, як Берн дзеркально ввів у себе всі санкції, реалізовані США та ЄС проти російських олігархів (а в цьому списку по всьому світу зараз знаходяться вже приблизно 900 осіб) у Швейцарії на даний момент заморожено російських активів лише на 8 мільярдів доларів або 7,7 млрд. швейцарських франків.

Для порівняння, на острові Джерсі (де це взагалі?) заморожено 7 млрд доларів активів, пов'язаних з одним лише російським магнатом Романом Абрамовичем. Про що це говорить швейцарському уряду? Напевно, про те, що реалізація такого масштабного набору санкцій — це робота, яка має початок, але ні і не може бути кінця.

"Ефективний контроль за такими активами - це завдання найвищого ступеня складності", - зазначив на брифінгу в березні 2022 року Ервін Боллінгер, високопоставлений співробітник Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO, підрозділ Мінекономіки, відповідає за санкції). Він додав потім, щоправда, що загальна сума таких активів, швидше за все, зростатиме. Банки докладають зараз всіх зусиль, щоб спробувати відстежити активи та стан своїх клієнтів.

Щоб якось вписати низьку офіційну цифру заарештованих санкційних коштів у загальний контекст, Швейцарська банкірська асоціація (Schweizerische Bankiervereinigung SBVg) нещодавно підрахувала, що загалом у швейцарських банках зберігається близько 150–200 мільярдів швейцарських франків..

Так що? Попереду нас ще чекають, як кажуть, великі посадки? Схоже, дуже мало швейцарських банкірів так думають і на це розраховують. Звичайно, найбільші міжнародні банківські будинки поспішають якнайшвидше стати в загальний лад і застосувати до своєї роботи санкції у найсуворішій їхній інтерпретації. Вони кажуть, і тут вони мають рацію, що не варто заплющувати очі на гроші російських клієнтів зараз, щоб потім ризикувати зіткнутися з американською фінансовою та податковою владою.

У лютому та березні 2022 року спеціальна робоча група банку UBS буквально двічі на день проводила конференц-дзвінки, обмінюючись інформацією про хід застосування санкцій до їхньої клієнтської бази. Більш потайливі приватні банки бояться гніву Вашингтона значно меншою мірою. Але й вони кажуть, що заморозили все, що змогли.

Проблема, як сказав один женевський банкір під час недавньої приватної вечірки, тут двояка. По-перше, активи часто зберігаються незаписаними безпосередньо на імена підсанкційних клієнтів. А коли гроші зберігаються у членів сім'ї, то виникають юридичні складнощі, пов'язані із цим фактом. По-друге, сказав цей банкір після восьмого просекко, гроші дуже рідко фізично зберігаються власне в самій Швейцарії.

У Цюріху інший банкір пояснив, що «ми самі роками радимо нашим клієнтам не використовувати швейцарські трасти, але зовсім не з політичних причин, а просто тому, що інші трасти простіше використовувати. І тому гроші знаходяться «там, там екзотичні офшори».

Російська олігархія, особливо ті, хто перебуває в зоні ризику, мала вісім років на те, щоб після вторгнення до Криму підготувати собі «план Б». Високооплачувані швейцарські юристи і банкіри на службі у російських багатіїв, які давно вже полюбили Женеву і Цюріх як свої фінансові розрахункові центри, весь цей час не сиділи склавши руки, допомагаючи їм перевести «все нажите непосильною працею» на ім'я родичів, передати ці активи в руки незрозумілих трастів чи взагалі вивести далеко за межі країни.

Коли Путін почав лише зосереджувати свої війська на кордонах України, цей помітно прискорився. На початку лютого світ, який все ще дещо скептично ставиться до заяв американської розвідки про те, що Путін ось-ось нападе на свою сусідку, міг би переконатися в тому, що це не галас і не фейк, просто використавши такий розвідзнак, як документи, валом що пішли через руки женевських нотаріусів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Розвідка США свідомо злила у ЗМІ путінський план вторгнення РФ Україну - експерти

І куди йшов цей вал? "Все пішло в Дубай"! — жартував мій співрозмовник, женевський банкір, відкриваючи третю пляшку вина. Швейцарські банки, звичайно ж, мають масу таких розвідданих. Але вони продовжують мовчати, як риба об лід. Для правоохоронних органів вони не мають жодного значення через надзвичайно суворі закони про банківську таємницю, які все ще існують і діють у Швейцарії, будучи предметом національної гордості.

Якщо немає явних доказів чи підозр, що вказують на факт можливого кримінального діяння, швейцарські банкіри захищатимуть банківську таємницю своїх клієнтів практично за будь-яку ціну і до останнього.

Ну, а активи, які залишаються у віданні швейцарських банків і які доказово пов'язані безпосередньо з тими, на кого накладено санкції? Насправді це так, дрібниця, яка брязкає в кишені олігархів. У кращому разі це бюджет, якого, звичайно, має вистачити на сезон у Гштааді, на шопінг у бутіку Piaget або детокс у клініці Clinique La Prairie.

І зовсім не дивно, що поки найгучнішим активом, заарештованим у Швейцарії, стала квартира з трьома спальнями та полем для гольфу, що належить Петру Авену. Але на олігархічне Ельдорадо це за всього бажання не тягне.

Проте лінії розбіжностей щодо війни з'явилися серед російської економічної еліти. А олігархи, які особливо стали багатими до приходу Володимира Путіна до влади, почали обережно висловлюватися проти, - пише Washington Post. Більшість із них зосереджені на власних бідах. Санкції Заходу опустили «залізну завісу» на російську економіку, заморозивши заодно десятки мільярдів доларів на рахунках російських багатіїв.

За один день вони знищили все, що ми будували роками. Це катастрофа», – сказав виданню неназваний російський бізнесмен, який був серед найбагатших росіян, яких запросили на зустріч із Путіним у день початку вторгнення.