Племянницадипломата пояснила, що була змушена звернутися до суду, після того як безрезультатними виявилися "численні прохання до російської влади", причому як публічні - від істориків і влади Швеції, так і особисті.
У липні 1944 року Валленберг був призначений першим секретарем посольства Швеції в Будапешті. Користуючись своїм статусом, він видавав багатьом євреям шведські "захисні паспорта", давали власникам статус громадян Швеції, які очікують репатріації. Прийнято вважати, що він врятував життя не менше 20 тисяч угорських євреїв. Проте в 1945 році, коли Будапешт зайняла Червона армія, Валленберг був заарештований співробітниками СМЕРШ. А згодом СРСР заперечував сам факт арешту дипломата. Лише в лютому 1957 року було офіційно заявлено, що Валленберг був перевезений в СРСР і помер від інфаркту 17 липня 1947 року.
2000 році шведський дипломат був офіційно реабілітований Геннпрокуратурой РФ, яка заявила при цьому, що встановити які-небудь офіційні дані про арешт і загибель дипломата так і не вдалося. Швеція лише в жовтні 2016 року визнала Валленберга померлим.