Рейтинг Путіна "роздутий" страхом росіян перед владою – RFERL

Росія страждає від колективного Стокгольмського синдрому, який змушує заручників захищати свого ж викрадача. Таке пояснення високим рейтингам президента Володимира Путіна озвучив у інтерв'ю "Эхо Москвы" соціолог Лев Гудков.

За його словами, вперше з 1980-х років страх опанував суспільством, обмежуючи здатність багатьох висловлювати свої справжні думки навіть перед родиною і близькими друзями. Про це розповідає політичний оглядач Radio Free Europe Radio Liberty Браян Вітмор у подкасті Daily Vertical, додаючи, що твердження Гудкова фактично спростовує усі результати опитувань в Росії.

Насправді ж, як свідчать дослідження "Левада-Центру", багато росіян просто не говорять правду соціологам під час опитувань. 26% опитаних відповіли, що вони бояться висловлювати свою справжню точку зору і ще більше половини – переконані, що й інші бояться вільно висловлюватися.

На думку оглядача, все це дає підстави вважати, що захмарний політичний рейтинг Володимира Путіна дуже роздутий і продиктований значною мірою страхом росіян. Таким чином, у Кремля немає жодних підстав розслаблятися і припинити залякувати своїх громадян. І не важливо, чого саме вони будуть боятися: іноземців, зрадників, "п'ятої колони" чи розправи з боку влади. Тому якщо страх зникне, з'явиться серйозна загроза для існування всього режиму Путіна.

Раніше Radio Free Europe Radio Liberty повідомляло, що Кремль готується до масових протестів, попри захмарний рейтинг Путіна. Російська влада розуміє, що колись цей туман розвіється і в росіян наступить "похмілля" після пропагандистського сп'яніння. Тоді вони поглянуть тверезим оком на нову гірку реальність. А це обійдеться дуже дорого для Кремля.

А видання Sueddeutsche Zeitung писало, що проти Путіна і його друзів вперше виступили російські роботяги. Раніше видання Radio Free Europe Radio Liberty писало, що Путін пообіцяв росіянам реформи і покращення економічної атмосфери, які підірвуть його режим. Російський соціальний контракт, згідно з яким населення відмовляється від демократичних прав, а влада забезпечує зростання стандартів життя, не життєздатних у таких умовах. Рано чи пізно ця мильна булька лусне.