Цього разу проти несправедливості виступили люди, яких російська влада звикла вважати своїм надійним електоратом з робітничого класу.
"Я буду лишатися тут до тих пір, доки вони не скасують систему Платон", - каже 42-річний Михайло Курбатов, який вже 20 років працює далекобійником.
Як пише оглядач видання Suedduetsche Zeitung Юліан Ханс, назва системи, на яку нарікають водії вантажівок, - це скорочення від виразу "плата за тону". З 15 листопада всі російські вантажівки масою більше 12 тонн повинні платити 1,53 рубля за кожен кілометр федеральної траси. При цьому цей тариф планують підвищити в березні наступного року.
Коли "Платон" лише почав працювати, він постійно переживав збої. Спочатку він знімав більшу суму, ніж потрібно, потім зовсім не проводив платежі. Водії довго чекали в черзі на реєстрацію і, як результат, вантажі доставлялися із великим запізненням. Однак потім стали відомі й інші деталі.
Російський уряд ухвалив рішення збирати кошти на ремонт розбитих доріг в країні через спеціальний податок ще в 2011 році. Але в цей процес втрутилися близькі друзі Путіна. Зокрема, розробкою системи зайнявся державних холдинг "Ростех", який очолює товариш президента по КДБ Сергій Чемезов. Він, у свою чергу, віддав підряд з міркувань "національної безпеки" компанії, яка належить Ігорю Ротенбергу – сину іншого друга Путіна.
"В результаті виходить, що невелика група людей бере гроші з бюджету країни, не будує дороги і запроваджує незрозумілу систему стягнень. Все це доводить до відчаю і змушує платити гроші тих, кого в Росії не назвеш дуже багатими", - йдеться в статті.
Таким чином, на протест тепер вийшли не представники міського середнього класу, бізнесмени і банкіри, яких пропаганда називає "балуваними жирними котами", а роботяги, яких Кремль завжди вважав своєю опорою.
Раніше видання Radio Free Europe Radio Liberty писало, що Путін пообіцяв росіянам реформи і покращення економічної атмосфери, які підірвуть його режим. Російський соціальний контракт, згідно з яким населення відмовляється від демократичних прав, а влада забезпечує зростання стандартів життя, не життєздатних у таких умовах. Рано чи пізно ця мильна булька лусне.