Рейкова війна в Білорусі унеможливила блискавичне захоплення Києва - The Washington Post

Коли російські війська планували вторгнення через білоруський кордон в Україну, вони розраховували на блискавичний напад на Київ. Вони були впевнені, що велика залізнична мережа регіону допоможе своєчасно забезпечити тил, доставку боєприпасів та підкріплення,пише The Washington Post.

Але росіяни не взяли до уваги фактор існування залізничних диверсантів Білорусі. Починаючи з перших днів вторгнення у лютому, таємна мережа залізничних працівників, а також опозиційно налаштованих співробітників сил безпеки почала діяти, щоб порушити залізничне сполучення Росії з Україною через територію Білорусі. Їхня діяльність допомогла відрізати агресора від постачання.

"Рейкова війна", організована білоруськими дисидентами, привернула мало уваги на тлі кривавої різанини в Україні, влаштованої російськими окупантами. Але її роль у створенні хаосу у постачанні агресора також не слід недооцінювати. Багато в чому завдяки їм російські війська залишилися без їжі, палива та боєприпасів уже протягом кількох днів після вторгнення в Україну.

Олександр Камишин, керівник української залізниці, висловив подяку білоруським диверсантам. «Це сміливі та чесні люди, які допомогли нам», – сказав він.

За словами членів мережі диверсантів, атаки були простими, але ефективними. Їхньою метою були блоки управління рухом. Протягом кількох днів рух поїздів був паралізований, що змусило росіян зупинити сумно відому 40-мильну військову колону на північ від Києва.

Скільки саме хаосу в ешелонах російських агресорів можна приписати саботажу, а скільки поганому логістичному плануванню, оцінити важко, вважає науковий співробітник лондонського королівського інституту Об'єднаних служб Емілі Ферріс. Але без автоматичної сигналізації поїзди були змушені рухатися з черепашою швидкістю, і пропускна спроможність залізниці була дуже низькою.

«З огляду на російську залежність від поїздів я впевнена, що саботаж сприяв проблемам, з якими росіяни зіткнулися на півночі України», - сказала вона.

Диверсійні атаки також дали час українським військовим для підготовки ефективної відповіді на російське вторгнення.

«Я не можу сказати, що ми були найважливішим фактором, але ми були важливою цеглиною у стіні», - сказав один із організаторів диверсій на залізницях.

Учасники “рейкової війни” черпали натхнення з більш раннього епізоду в історії Білорусі, коли під час Другої світової війни їхні діди та прадіди протистояли нацистській окупації. Вони підривали залізничні колії, щоб порушити німецькі канали постачання. Залізнична війна подавалася у підручниках історії як найуспішніша партизанська тактика, яка допомогла вигнати німців.

Через вісім десятиліть присутність російської армії в Білорусі також викликала неприйняття з боку опозиційно налаштованих білорусів., вважає Ханна Любакова, - журналістка, яка живе у вигнанні в Литві.

Сучасні партизани не бажали людських жертв. Вони зосередилися на пошкодженні обладнання, аби порушити функціонування залізниць.

«Ми не хотіли вбивати будь-кого. Ми використали мирний спосіб зупинити їх», - сказав один із білоруських партизанів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Арестович закликав почати "рейкову війну" у Білорусі — Генпрокуратура країни відкрила проти нього кримінальну справу

Багато хто очікував, що українці здригнуться перед російською силою і що з'явиться уряд колаборантів, який виконуватиме волю диктатора Путіна. Але насправді навіть цинічні росіяни не змогли створити маріонетковий режим, писала західна преса. Головною причиною всі аналітики вважають неймовірний бойовий та патріотичний дух українців, чого Путін ніяк не очікував....Але й роль тихого саботажу білоруських залізничників заперечувати не можна.