Путіну треба було б бути присутнім на пам'ятній церемонії в Освенцимі - The Guardian

Спроби російського президента Володимира Путіна взяти під контроль Україну нагадали польському народу про радянське "визволення" у 1945 році, пише The Guardian.

"Чому Володимир Путін повинен бути в меморіальній церемонії в Освенцимі? Ми не повинні забувати, ні роль Радянського Союзу у визволенні табору, ні його антисемітські "темні плями", - пише автор статті.

Як говориться в статті, це погано, що президента Росії Володимира Путіна не запросили на церемонію з нагоди 70-річчя визволення в'язнів нацистського концтабору. Його присутність нагадувала б світу про роль Червоної Армії в цій історії. "Неочевидний конфлікт під виглядом відсутності російського президента на цій церемонії є нагадуванням, що саме цей розділ світовій історії був і залишається повним протиріч", - йдеться в статті.

Першим табором смерті, звільнений Червоною Армією, став Майданек, що знаходиться біля Любліна. В липні 1944 року письменник і військовий кореспондент Василь Гроссман опинився там разом з 8-ї гвардійської армії, яка захищала Сталінград. Але надійшов наказ не готувати репортаж на цю тему. Замість цього завдання поставили перед улюбленцем режиму Костянтином Симоновим, якому вдалося уникнути згадки про те, що жертвами Майданека були євреї.

Гроссман, незважаючи на попередження від свого друга Іллі Еренбурга, не міг повірити, що антисемітизм може існувати в радянському керівництві під час смертельної сутички з фашизмом. Але в 1943 році він зауважив, що будь-які згадки на страждання єврейського народу вирізалися із статей. Він поскаржився Олександру Щербакову, начальника політичного відділу Червоної Армії. Щербаков відповів: "Солдати хочуть чути про (російського військового героя наполеонівської епохи) Суворова, а ви цитуєте (німецького поета 19-го століття) Гейне". Гроссман приєднався до Еренбургу в Єврейському антифашистському комітеті, щоб вести хроніку нацистських злочинів, не підозрюючи про те, як небезпечно це може обернутися. Деякі з його колег були вбиті таємною поліцією.

Ближче до завершення війни посилився контроль. Освенцім був звільнений в кінці січня 1945 року, але ніяких подробиць звільнення не розголошували до остаточної перемоги в травні. Єврейський антифашистський комітет незабаром виявив, що його діяльність прямо суперечить вказівці партії "не ділити мертвих", євреїв не можна було розглядати як жертв. Їх можна було називати тільки громадянами СРСР і Польщі. Таким чином, Сталін став у певному сенсі першою людиною, яка заперечувала Голокост, хоча його антисемітизм був не таким, як у нацистів. Це ґрунтується більше на ксенофобії, а не на расовій ненависті.

Радянська пропаганда, яка називала вбитих в Освенцімі "жертвами фашизму", зобразила табір знищення капіталістичною фабрикою, де непотрібних робочих вбивають.

Була ще одна брехня. Сталіністи підкреслювали, як багато в цих таборах загинуло поляків, щоб відволікати увагу від власних злочинів проти польського народу, як після нічим не спровокованого вторгнення Червоної Армії у 1939 році згідно з Пактом Молотова-Ріббентропа, і після жорстокої окупації Польщі у 1944-м. Вони зображували Освенцим як місце знищення польського народу, розповідаючи виключно про загиблих там польських католиків. Вони сподівалися на те, що поляки спрямують свій гнів на Німеччину, а не на Радянський Союз.

Мало поляків вірили у все це в післявоєнні роки радянського гніту. А тепер погано замасковані намагання Путіна відновити контроль Росії над Україною ясно нагадали польському народу про радянське "звільнення" в 1945 році. Не дивно, що ми спостерігаємо за ширмою якийсь "бій з тінню" у фоновому режимі, в той час як обидві сторони наполягають на тому, що все нормально. Кремль робить вигляд, що не турбується через відмову Путіна взяти участь у церемонії звільнення Освенцима. Між тим, що польський уряд наполягає на тому, він не направляє персональні запрошення. Міжнародний комітет Освенціма, який включає в себе російського представника, просто запитує кожну державу про те, хто буде її представляти.

Путін виступив в Освенцімі 10 років тому на 60-ї річниці. І, безсумнівно, він буде в Москві 9 знову заявляти, що Червона Армія врятувала Європу від "фашистського звіра". Але ці країни, особливо Польща і країни Балтії, які пережили згодом 40 років комуністичної диктатури, будуть знову нервово поглядати на схід. Росія, століттями охоплена страхом про оточення і раптовому нападі, завжди відчувала, що має право панувати в "близькому зарубіжжі". Потрясіння Сталіна від гітлерівського вторгнення в 1941 році і згодом рішучість створити оборонний кордон призвели до холодної війни. "Путін, на щастя, це слабка імітація свого героя", - резюмує автор.

Як писало видання Rzeczpospolita, президент Росії Володимир Путін не приїде до Польщі відзначати разом з іншими лідерами Європи річницю визволення в'язнів нацистського концтабору Освенцима.

Президент Чеської республіки Мілош Земан, який критикує санкції проти Росії і є симпатиком позиції Москви, запросив Путіна і лідерів країн-союзників у Другій Світовій війні на альтернативні, менш масштабні заходи пам'яті жертв Голокосту, які пройдуть в той же день, що і церемонія в Освенцимі.

Однак запрошення Путіна розлютило багатьох чехів. Чеська федерація єврейських організацій дистанціювалася від нього. Жоден з голів держав не підтвердив своєї участі в заходах у Чехії.