Путін вагається між наступом на Україну і збереженням політичного впливу – RFE/RL

Влітку 2006 року прозахідна влада 3 збиралася провести в Криму спільні навчання з НАТО в рамках програми "Партнерство заради миру". Але коли війська Альянсу прибули, їх зустріли гучними демонстраціями, які влаштували проросійські групи в регіоні.

Коли американські морські піхотинці намагалися дістатися військової бази, де мали пройти маневри, проросійські демонстранти оточили їхній автобус і намагалися його перекинути. Тому через кілька днів військові навчання були скасовані. Ці події в Криму 9 років тому стали прикладом того, як Кремль використовував промосковські групи для маніпулювання Україною.

Про це на сторінках Radio Free Europe/Radio Liberty пише Браян Вайтмор. Завдяки проросійським громадянським організаціям в російськомовних східних регіонах, Кремлю вдавалося створити картинку ніби Україна розділена і не функціональна. Російська влада таким чином роками створювала перешкоди для Києва у спробах зблизитися з Заходом.

Кремль втратив цей інструмент впливу минулого року, коли окупував Крим і частину Донбасу, де жили найбільш проросійськи налаштовані мешканці. Навіть "замороження" конфлікту на Сході України позбавить Москву політичного впливу на Київ. Чим більше територій з російськомовними громадянами захоплює Путін в Україні, тим більше його "п'ята колона" опиняється за межами суспільного і політичного життя сусідньої країни.

І це варто пам'ятати говорячи про можливість нового наступу Росії на Україну, зважаючи на велику кількість російських солдатів на українському кордоні. Буде чи не буде наступу – це залежить від бажань Путіна. А його бажання лишається загадкою.

Видання The Economist сьогодні писало про те, що Кремль спробує зруйнувати сусідню країну іншими, невійськовими методами. А на відкриту війну Путін наважиться в крайньому разі, якщо інші методи не спрацюють. Оглядач RFE/RL зауважує, що відкрита війна проти України не обов'язково закінчиться успіхом. Оскільки навіть у російськомовних містах, таких як Маріуполь, Одеса і Харків, сепаратистські ідеї не популярні.

Але навіть якщо припустити, що така масштабна військова операція пройде успішно і більше східних областей будуть окуповані, Путін програє в іншому полі. Він намагається зберегти свою "п'яту колону" всередині України, щоб мати вплив на Київ і паралізувати його рух на зустріч Заходу.

Тож обирати президенту Росії доводиться між двома варіантами: або захопити більше територій і втратити вплив на Київ остаточно, або відступити і зберегти лояльність проросійськи налаштованих мешканців України. І від того, що обере Путін, залежить, буде подальша війна чи ні.

Передбачити напевне вибір президента Росії можна було б лише прочитавши його думки. Ніхто не знає, що думає Путін і до кого він прислухається. З іншого боку, відмова від проекту "Новоросія", вбивство ватажка проросійських терористів Олексія Мозгового і зміни в риториці Кремля вказують на те, що ескалація конфлікту – це не "план А" для Росії.

Москва хоче "запхати" самопроголошені республіки бойовиків "ДНР" і "ЛНР" у склад України, щоб маніпулювати Києвом. При цьому вона наполягає на федералізації України за прикладом Боснії і Герцеговини, щоб перетворити її на недієздатну країну і таким чином зупинити рух на зближення з ЄС. Якщо ці вимоги Кремля будуть задоволені, він погодиться на деескалацію.

Тож ймовірно найближчим часом російська сторона буде займатися шантажем. А повномасштабне вторгнення не стане "планом А". Проте, воно може стати "планом Б".

Раніше видання Newsweek писало, що подальший наступ на Україну невигідний для Путіна. Існують сумніви, що військовий наступ посилить прихильність росіян до Кремля і допоможе Путіну і його оточенню утриматися при владі на довше. Окупація Криму підвищила рейтинг президента. Але стає очевидним політичний розкол в Москві, який дедалі більше поглиблюється.

Видання Der Spiegel вчора писало, що Росія не піде в наступ проти України і хоче вийти з війни. Голова МЗС Росії Сергій Лавров заявляв, що самопроголошені "ДНР" і "ЛНР" повинні лишитися в складі України. Також російський дипломат говорив про повагу до Порошенка, з яким Москва може вести справи.