Путін почне відкриту війну проти України в крайньому випадку – The Economist

Від початку "гібридної війни" проти України пропагандистська машина Росії зображувала сусідню країну, "як країну неонацистів". Її солдати нібито спалювали цілі російськомовні селища і розпинали там дітей.

Але після військового параду на 9 травня, на якому Москва святкувала перемогу над німецьким фашизмом, з'явився новий пропагандистський сюжет щодо України.

Про це пише видання The Economist, зауважуючи, що тепер російські державні ЗМІ змальовують Україну, як державу, яка не відбулася. Вона погрузла в боргах і "порушує міжнародні норми". А її Західні спонсори нібито панікують. Новий Майдан може початися в будь-який момент, а "запах палених покришок все ще відчутний в повітрі".

В новій пропагандистській історії Кремля, західні лідери нібито зрозуміли, що зробили помилку і тепер намагаються домовитися з "великодушним" президентом Володимиром Путіним, який попереджав, що підтримувати Україну не варто. Спочатку діалог з російським президентом вела канцлер Німеччини Ангела Меркель, а потім і Держсекретар США Джон Керрі приїхав в Сочі "на поклон".

"Америка зрозуміла, що підтримка України не варта того, щоб псувати відносини з Росією", - оголосив "Первый телеканал", пояснюючи, чому американський дипломат найвищого рівня приїхав на зустріч до Путіна.

Російське телебачення демонструє кадри війни, розповідаючи про дипломатичні перемоги Кремля і поразки Києва. "Первый телеканал" в своїх матеріалах стверджує, що відновлення війни в Донбасі можливе лише з вини української сторони.

"Ця нова пропагандистська інтерпретація націлена не лише на внутрішнього споживача. Щойно Керрі залишив Сочі, Росія відправила до президента України Петра Порошенка своїх посланців, щоб вони сказали йому про рішення Америки і Європи покинути його самого. Інша цільова аудиторія цієї історії в Євросоюзі, який повинен вирішити 22 червня, чи продовжувати санкції проти Росії", - йдеться в статті.

Російська пропаганда ставить питання необхідності для Європи псувати відносини з Росією, якщо Америка вже змінила свою позицію і хоче відступити. Насправді ж візит Керрі не приніс Кремлю ніяких дипломатичних перемог. Держсекретар США їздив в Сочі, щоб з'ясувати позицію Путіна щодо трьох питань: чи буде він співпрацювати з Вашингтоном щодо Сирії, ядерної програми Ірану і коли він припинить докучати Україні? На всі ці питання російський президент відповів негативно.

Крім того, Керрі під час візиту намагався застерегти Путіна від спроб випробувати єдність НАТО і застерегти, що в разі продовження провокацій будуть постріли у відповідь. Путін же оголосив візит Керрі своїм дипломатичним тріумфом. На ділі ж перед ним постало гостре питання, що робити далі.

Ситуація в Україні зайшла в глухий кут. Попри те, що російський президент заявляє про свою підтримку мінським угодам, його цілі абсолютно протилежні тим, які ставить Захід і Київ. Він хоче, щоб самопроголошені республіки в Донбасі залишилися відкритою раною України, за допомогою якої Кремль зміг би маніпулювати всією країною.

Захід хоче, щоб кордони на Сході України були перекриті, а нові вибори в Донбасі змогли б інтегрувати окуповані території. В цей же час, конфлікт не може бути замороженим, доки Росія відправляє проросійським терористам зброю, гроші і своїх солдатів.

"Після року війни мешканці Донбасу не готові знову підпорядковуватися Києву. Але невдоволення бойовиками теж зростає, оскільки гуманітарну допомогу вони не роздають людям, а ділять між собою. Якщо Росія відмовиться підтримувати бойовиків, їхній режим буде повалено. Це пояснює звіти спостерігачів про присутність російських солдатів і зброї на Сході України і вздовж її кордонів", - йдеться в статті.

В цей же час, сутички між проросійськими терористами теж триває. Видання нагадує про загибель одного з ватажків бойовиків Олексія Мозгового, який не хотів підпорядковуватися Москві і наполягав на незалежності захопленої частини Луганської області.

"Кремль хотів, щоб ця війна була дешевою", - пояснив експерт з московського Центру Карнегі Олександр Баунов, додавши, що відновлення війни для Кремля буде дуже дорогим.

Захід може відреагувати на ескалацію черговим пакетом жорстких санкцій, які цього разу можуть зруйнувати банківську систему Росії. До того ж доведеться відправити більше солдатів в Україну. А більшість росіян не підтримують цей крок.

Кремль сподівається, що Україна занепаде під тягарем власних економічних проблем. Однак, Керрі зрозумів, що Путін не залишить Київ у спокої в будь-якому випадку. Якщо всі інші методи знищити Україну не спрацюють, Кремль відновить війну. Для цього буде потрібна широка мобілізація, більш жорсткі репресії і тотальний контроль усіх сфер суспільного життя. Москва вже посилила тиск на суспільні інститути, оголосивши "небажаними іноземними організаціями" навіть освітні і наукові програми.

У свою чергу, видання Financial Times писало, що для Заходу проблема не Путін, а Росія. "Російська проблема" для Заходу не нова. Вона виникла ще 200 років тому після наполеонівського періоду, коли між Росією і Європою утворилася прірва в тому, що стосується цінностей. У XIX столітті в Росії зберігався авторитарний режим, в той час як країни Європи почали рухатися в бік ліберальної демократії.

З моменту початку російської агресії в Україні НАТО значним чином стало готуватися до потенційної загрози Росії для країн Альянсу. Крім цього, країни Європи інтенсифікували проведення військових навчань.