Путін може зруйнувати всі плани Байдена щодо Афганістану — Politico

Вороги США чекають на завершення виведення американських військ з Афганістану. Штати розглядають тимчасове розміщення військ у Центральній Азії, щоб уберегти Кабул від падіння, але Москва вже працює над тим, щоб ускладнити політику США, пише Politico.

В останні тижні адміністрація президента США Джо Байдена розраховувала на співпрацю з урядами Центральної Азії в надії використати одну або кілька країн як базу після завершення виведення військ з Афганістану. У США є два основних завдання: стеження за терористичною діяльністю в Афганістані та тимчасовий прийом тисяч афганців, які шукають притулку.

Москва тим часом може використати свій економічний та військовий вплив у регіоні, щоб зруйнувати плани Байдена, заявляють американські чиновники та експерти.

Питання про те, як продовжувати боротьбу з терористами та захищати афганців, які працювали з американськими силами після виходу США, стали більш актуальними, коли американські війська залишили авіабазу Баграм - найбільшу військову базу США в Афганістані.

Ця пропозиція була на порядку денному, коли держсекретар США Ентоні Блінкен зустрівся зі своїми колегами з Таджикистану та Узбекистану. Держави, які межують з Афганістаном дозволять швидше отримати доступ до країни, ніж наявні американські бази на Близькому Сході та авіаносці, що знаходяться за сотні миль у Перській затоці. Американський міністр оборони Ллойд Остін також зустрівся з міністром закордонних справ Таджикистану.

Це було не вперше, коли США розміщували війська в Центральній Азії для контролю афганської війни. Після терактів 11 вересня 2001 року американські військові використовували дві бази, по одній в Узбекистані та Киргизстані, для проведення операцій в Афганістані. Пізніше обидві бази були закриті на тлі заворушень і тиску з боку Кремля, який негативно сприймає присутність США в регіоні.

Але перспектива такої угоди з однією з держав Центральної Азії зараз малоймовірна, враховуючи поганий стан відносин між Вашингтоном і Москвою. Багато з цих країн залежать від Росії - і певною мірою від Китаю, як в сфері експорту, так і військової техніки. Експерти заявляють, що колишні радянські республіки потребують неофіційного дозволу Москви на базування американських військ на їхній території.

«Росія розглядає регіон Центральної Азії як зону свого впливу - і вона не приймає інших країн, особливо США, у цих районах», - заявив генерал армії у відставці Девід Петреус, який командував силами в Афганістані за екс-президента Барака Обами .

Прес-секретар Пентагону Джон Кірбі заявив, що навіть не маючи присутності в Центральній Азії, США отримали можливість надавати допомогу афганським військовим, маючи на увазі бази та кораблі ВМС США в Перській затоці.

Росія не вимагає віз для жодної з трьох країн - Узбекистану, Таджикистану та Казахстану, - тому Москві доведеться додати прикордонний контроль для безпеки, вважають аналітики. Крім того, погіршення економічної ситуації та неконтрольована хвиля пандемії означає, що країни навряд чи погодяться приймати додаткових мігрантів з Афганістану.

«Я радий, що адміністрація Байдена вивчає всі варіанти», - сказав американський політик Майкл Вальц.

Коли мова йде про базування американських військ, Росія не буде доброзичливо сприймати цю ідею. Візьмемо Таджикистан, одну з п’яти країн, які межують з Афганістаном. Хоча Душанбе має історію співпраці з США, включаючи дозволи американським військовим літакам заправлятись в аеропортах країни після терактів 11 вересня, відносини з Вашингтоном сьогодні прохолодні, кажуть аналітики. Президент Таджикистану Емомалі Рахмон, суперечлива фігура, яка перебуває при владі з початку 1990-х, але не відвідував США з 2002 року.

Тим часом економіка Таджикистану сильно залежить від Росії та Китаю. Грошові перекази громадян Таджикистану, які працюють у Росії, становили понад 20 відсотків ВВП у 2020 році. Китайські позики становлять понад 20 відсотків ВВП і більше половини всіх зовнішніх запозичень.

На військовому фронті Таджикистан є членом Організації Договору про колективну безпеку, військового союзу окремих колишніх радянських держав, і на його території вже знаходиться російська військова база. Китай створює власний пост на кордоні з Афганістаном.

Сьогодні Росія та Китай мають можливості заблокувати переміщення позицій збройних сил США в Таджикистані або будь-якій іншій країні Центральної Азії. Двадцять років тому після терактів 11 вересня Москва і Пекін погодилися з позицією Вашингтона щодо тероризму. Але зараз ця загроза згасла, а конкуренція між трьома державами лише посилилася. Зокрема, Росія розглядає зусилля США в Афганістані як ще один спосіб зменшити вплив Москви, вважають аналітики.

Центральна Азія не буде ризикувати своїми довгостроковими відносинами з Росією та Китаєм заради допомоги Сполученим Штатам.

Хоча і Росія, і Китай бачать ризик для регіональної стабільності внаслідок виходу військ США і НАТО, вони також бачать і «можливості скористатися вакуумом безпеки і позиціонувати себе як регіональних посередників влади», вважають Джеффрі Манкофф з Національного університету оборони та Сайрус Ньюлін з Центру стратегічних та міжнародних досліджень.

Серед решти сусідів Афганістану - Китаю, Ірану, Пакистану, Узбекистану та Туркменістану - можливості присутності збройних сил США обмежені. Китай та Іран навіть не варто обговорювати. Прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан минулого тижня без жодних сумнівів відмовився від ідеї розміщення американських військ у цій країні.

Тим часом ізоляціоністський Туркменістан не виявляє зацікавленості у співпраці зі США щодо конфлікту в Афганістані. Крім того, країна економічно більше залежить від Пекіна, ніж його сусіди, відправляючи понад 80 відсотків загального експорту до Китаю.

Експерти зазначають, що Узбекистан може прийняти американські війська. Ташкент економічно набагато менш залежний від Росії та Китаю, ніж інші країни і не містить іноземних військових баз. Тим часом президент Шавкат Мірзійоєв відновив зв'язки із США і навіть нещодавно відвідав Вашингтон.

Але перспектива розміщення американських військ в Узбекистані, швидше за все, зустріне значний опір як Москви, так і Пекіна. Будь-яка угода про базування сил США вимагатиме змін у законодавстві Узбекистану. Згідно з чинним статутом, Узбекистан не може розміщувати на своїй території жодну іноземну військову базу.

З огляду на десятиліття невдалих спроб США та СРСР вирішити проблему війни, Узбекистан розуміє, що «не існує жодного військового рішення кризи в Афганістані», кажуть аналітики.

Навіть якби Узбекистан погодився приймати американські війська, уряд, ймовірно, встановив би обмеження щодо того, як Вашингтон може використовувати базу. Іншим питанням будуть додаткові витрати Вашингтона на створення необхідної інфраструктури.

Адміністрація Байдена могла б розглянути й інші країни, такі як Киргизстан. Однак, як і Таджикистан, Киргизстан значною мірою залежить від Росії та Китаю.

Найбільшою проблемою для Вашингтона є політичні негаразди в країні. За останні 15 років в Киргизстані відбулися три революції. Якщо непередбачуваність триватиме, Пентагон, швидше за все, не зможе гарантувати безпеку американських військ на території країни.

Тим часом Казахстан - ще менш перспективний варіант у цьому аспекті. Країна затиснута між Росією та Китаєм і є одним із найближчих союзників Москви та одним з провідних економічних партнерів Пекіна в регіоні. Тим часом віддаленість від Афганістану - країни не мають спільного кордону - робить його менш ефективним місцем для розміщення американських військ.

Фактично єдиний спосіб для адміністрації Байдена укласти угоду про базування американських військ в одній із держав Центральної Азії - це довести їм, що «фінансова та політична вигода від цієї співпраці перевищить неминучі втрати, які країни Центральної Азії відчують внаслідок несхвалення Росії та Пекіна», вважають аналітики.

Центральну Азію не можна назвати пріоритетом зовнішньої політики США, але Америці потрібна Центральна Азія для короткострокових інтересів, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Загроза тероризму в Афганістані після виведення звідти військ іноземної коаліції буде наростати - Бен Уоллес

14 квітня президент США Джо Байден заявив про необхідність «покласти край найтривалішій війні Америки» беззаперечним виведенням військ з Афганістану.

Американський військовий контингент має вийти з країни до 11 вересня 2021 року - символічної дати атаки терористів «Аль-Каїди» на вежі Всесвітнього торгового центру. Теракт став найбільшим в історії, за офіційними даними, загинули 2996 людей осіб, понад шість тисяч постраждали.

У відповідь на атаку США посилили заходи безпеки всередині країни і ввели війська в Афганістан, підозрюючи талібів у переховуванні бойовиків «Аль-Каїди». На сьогодні зі 100 тисяч американських військових в Афганістані залишилося близько 3 500, за час місії загинули 2 488 солдатів.

Експерти побоюються, що виведення американських військ з Афганістану дестабілізує ситуацію в регіоні та посилить позиції бойовиків. З іншого боку, виведення військового контингенту дозволить США завершити одну з найбільш затяжних військових кампаній у своїй історії.