Путін хотів би забути 1917 рік назавжди - FT

Раз на рік правляче політбюро СРСР ходило в мавзолей Володимира Леніна на Червоній площі, щоб відзначити річницю так званої "більшовицької революції" 1917 року. Це було офіційне державне свято, нібито особливий день. Але, дивлячись на танки, пушки, ракети і солдатів, радянські лідери стояли з кам'яними обличчями без усмішок.

"Я жив у Москві у 80-х роках, і тому з власного досвіду знаю, що для пересічного росіянина день революції мало що значив. Всім подобалося мати ще один вихідний. Але гучні комуністичні гасла на Червоній площі були порожніми словами для більшості людей включно з членами партії", - пише на сторінках Financial Times оглядач Тоні Барбер.

Він зауважує, що росіяни натомість мають сильні почуття, пов'язані з іншим радянським святом - Днем перемоги. Ця річниця закінчення європейського етапу Другої світової війни супроводжувалася численними мітингами як для комуністів, так і для безпартійних. Через чверть століття після падіння СРСР, День перемоги досі свято для росіян, під час якого вони пишаються "власним тріумфом у часи Другої світової війни". Ця перемога лежить в основі їхньої сучасної ідентичності. Вона представляє унікальний момент їхньої національної єдності у 20-му столітті, яке відзначилося жахіттями "революції", війни, диктатури, державного терору, штучного голоду і неймовірних труднощів.

Ставлення ж росіян до 1917 року неоднозначне. Опубліковане в квітні опитування "Левада-Центру" показало, що 48% росіян позитивно оцінюють так звану "більшовицьку революцію". 31% ставиться до тих подій негативно, а 21% сказали, що їм важко відповісти на питання.

Невизначені суспільні настрої з одного боку пов'язані з інстинктивним відчуттям, що у 1917 року є як хороші, так і погані аспекти. З іншого ж - люди не можуть визначитися, як вони ставляться до сучасної російської держави на чолі з Володимиром Путіним. Автор розмірковує над стратою російського царя взимку 1917 року. Після падіння комунізму російська православна церква канонізувала Миколу ІІ і родину Романових через мученицьку смерть. Втім, влаштована тоді бійня пропонувала росіянам шанс отримати більше свободи і соціальної справедливості. Зараз опитування "Левада-Центру" показали, що 52% опитаних росіян не вважають повалення царської автократії чимось поганим. 34% дотримуються протилежної думки.

Захоплення ж влади більшовиками Володимира Леніна викликає у росіян інші емоції, оскільки ця подія у них асоціюється з встановленням комуністичного режиму, колективізацією, насиллям, приходом до влади Йосипа Сталіна і великим терором 30-х років. В очах Володимира Путна 1917 рік був роком політичного і соціального безладу. Держава була слабкою і не здатною взяти ситуацію під контроль. А тому Путін не хоче відзначати ті події.

Прийшовши до влади у 2000 році, він зробив своїм пріоритетом зміцнення держави. Він добивався відновлення жорсткого порядку після хаотичних, вільнодумних років президентства Бориса Єльцина. Але є й глибша причина, чому Путіну не подобається 1917 рік. Це був час, коли російський народ взяв на себе ініціативу. Під час Холодної війни історики на Заході описували більшовицьку так звану "революцію" як нелегітимний переворот фанатичної політичної секти. Більшовики дійсно були екстремістами, але вони здобули широку підтримку в російській армії і на заводах. Ті події були вираженням глибокого невдоволення і радикалізації російського суспільства. Ця історія дуже незручна для Путіна, який наклав анафему на народні протести, політичну опозицію і спонтанне вираження незгоди.

Саме тому 7 листопада минулого року Путін влаштував парад, який повторював парад 1941 року. Тоді радянські війська прямо з Червоної площі пішли на війну проти Третього рейху. Таким чином Путін відділив більшовиків від їхньої "революції". Він замінив їхню ідеологію націоналізмом Другої світової війни.

Одного дня Росія можливо використає річницю більшовицького перевороту для ілюстрації встановлення небезпечної, репресивної політичної системи. Але не варто чекати, що це станеться скоро.

Нагадаємо, під час акції протесту, приурочених до Дня Росії, поліція затримала більше 2 тисяч осіб, в тому числі, більше 860 протестуючих у Москві і близько 550 у Санкт-Петербурзі. Серед затриманих чимало неповнолітніх.

Ініціатором акцій протесту став голова "Фонду боротьби з корупцією" Олексій Навальний, - один з авторів журналістського розслідування про корупцію прем'єр-міністра РФ Дмитра Медведєва.