Україна знаходиться на межі банкрутства, в країні почалася війна політично мотивованих вбивств, її внутрішня політична боротьба посилилася. Все це відбувається на тлі постійної загрози війни, пише The New York Times.
"Через рік після обрання Петра Порошенка президентом і після півроку приведення до присяги нового законодавчого органу, Україна залишається глибоко в політичному і економічному хаосі", - йдеться в статті.
Президент проекту перехідних демократій, американський некомерційної групи Брюс П. Джексон вважає, що український уряд слабкий і тендітній. "Він занадто слабкий, щоб зробити необхідні речі для побудови єдиної і незалежної держави", - говорить він.
Зруйнована економіка продовжує "тонути": у першому кварталі 2015 року падіння ВВП становило 17,6%, а щоб уникнути дефолту чиновники перебувають у затяжних переговорах з кредиторами, і досі не уклали угоду.
Як припускає автор статті, одним з найбільших розчарувань після революції – це те, що Порошенко і Яценюку досі не вдалося виконати обіцянки щодо викорінення повальної корупції.
Парламент, в якому у проєвропейських партій є більшість, проголосували минулого місяця за створення спеціальної комісії для розслідування звинувачень в адресу прем'єра про те, що під його керівництвом українських Кабмін нібито брав участь у розкраданні державних коштів на понад $ 325 млн. Уряд і його прихильники заперечують які-небудь порушення.
"Заворушення стають джерелом непорозумінь між урядом України і її європейськими союзниками, особливо в Німеччині і Франції, чиї лідери допомогли добитися припинення вогню, і дуже розчаровані повільними темпами змін", - йдеться в статті.
"У нас є передбачувано агресивна Росія проти непередбачуваною і ненадійної України. Україна в даний час розглядається як країна, якій не можна довіряти. У ЄС кажуть: де це децентралізація? Де виконання зобов'язань? Де реформи?", – каже Джексон.
Не дивно, що громадська довіра до уряду дуже зменшилася.
Крім того, Порошенко намагається в спробах повернути народну підтримку обмежити вплив найбільших бізнесменів країни. Як сказав трохи раніше колишній покровитель втік екс-президента України Віктора Януковича Дмитро Фірташ: "дуже зручно використовувати багатих людей в якості козлів відпущення".
Найскладнішим тестом для Києва є його боротьба з корупцією. Заступник генерального прокурора Давид Сакварелідзе заявив раніше, що як і раніше не здійснені системні зміни – ні в правоохоронних органах, ні в судах. За його словами, парламент був надто зосереджений на прийнятті законодавства, яке створює тільки ще більше бюрократії.
Одним з головних обіцянок Майдану було створення Антикорупційного бюро, штат якого повинен становити 700 осіб. 16 квітня Порошенко нарешті обрав на посаду директора бюро колишнього київського прокурора Артема Ситника.
Видання зазначає, що через зволікання влади стало неможливим повернення вкрадених Януковичем і його оточенням мільярдів. Розслідування корупції проти інших колишніх чиновників і керівників держкомпаній застопорилося.
Єгор Соболєв, організатор протестів минулого року, який в даний час є членом парламенту і головою її комітету по боротьбі і протидії корупції говорить, що найбільша проблема в країні - відсутність реальної системи правосуддя, українські судді – це люди часів Януковича, і така ж ситуація в прокуратурі. "І ще одна проблема, дуже велика проблема: Порошенко на посаді президента не готовий звільнити їх", - говорить Соболєв.
У той час як уряд каже, що боїться нового вторгнення проросійських сил, аналітики вважають, що українській стороні потрібно боротися самій з собою.
"Росія просто чекає внутрішніх проблем України, які зроблять її менш привабливою для Заходу", - говорить експерт науково-дослідницької групи Інституту Карнегі в Москві Олександр Баун. "Путін сподівається, що йому вдасться зробити Україну слабкою. Але, якщо Україна сама себе зробить слабкою, то він може просто почекати і скористатися його слабкістю в майбутньому", - резюмує він.
Як пише Іван Сікора, директор Фонду "Відкрите суспільство", експерт з питань антикорупційної та бюджетної політики, DT.UA, нова антикорупційна програма дозволить чиновникам звітувати навіть про найменші успіхи". Всупереч очікуванню кардинальних змін нова урядова антикорупційна програма не дасть можливості виміряти прогрес України в боротьбі з корупцією. Нова програма написана так, зазначає він, що навіть мінімальні зусилля чиновників можна буде інтерпретувати як великий успіх. У тексті програми можна знайти багато чудових заходів в стилі "підвищення і поліпшення", але без конкретних показників.