Протести в Білорусі: правозахисники нарахували 5 загиблих і близько 70 безвісти зниклих

Принаймні п'ять осіб загинули під час протестів в Білорусі в період з 7 по 14 серпня, і ще семеро госпіталізовані в критичному стані.

Про це йдеться в звіті правозахисного громадського об'єднання "Зьвяно", передає Радіо Свобода.

Як зазначається, за останні дні правозахисникам вдалося знайти в лікарнях Мінська 120 осіб, госпіталізованих після протестів, і поспілкувалися з 30 з них.

Офіційно влада підтвердила загибель на протесті тільки одного протестувальника, Олександра Тарайковского, стверджуючи, що він загинув від вибуху пристрою, який тримав в руках.

Голова правління «Зьвяно» Тетяна Гацюра-Яворська розповіла, що 25-річному Олександру Вихору з Гомеля, який помер незабаром після затримання, відмовили в медичній допомозі. З цього приводу, як і по загибелі Тарайковского, не проводилося розслідування, судово-медичну експертизу для встановлення причин смерті проводити відмовилися.

Імена ще трьох загиблих, про які відомо правозахисникам, не вказуються.

Правозахисники з інтерв'ю з постраждалими з'ясували, що людям, госпіталізованим з переломами рук, ребер, пораненнями очей та іншими травмами, які потребують негайної допомоги, вона надавалася через 6-12 годин.

Більшість постраждалих кажуть, що були затримані безпідставно і піддалися жорстоким побоям кийками під час затримання, в автозаках і вже в ділянках.

Водночас, як пише TUT.BY, наводячи дані створеної ними ініціативи пошуку людей, зниклих під час акцій протесту, близько 70 осіб, які перестали виходити на зв'язок з рідними в дні масових протестів в Білорусі, до цих пір вважаються зниклими.

На сторінці ініціативи можна повідомити про близьких, які зникли під час протестів, а люди, які мають якусь інформацію про них, зможуть повідомити про це рідним. Як тільки людини знаходять, його прибирають зі списку.

TUT.BY пише, що з моменту запуску ініціативи десятки людей вже знайшлися, але на 17 серпня всі ще вважаються зниклими 72 людини. Майже всі в списку - чоловіки.

З приводу кількох людей відомо, що вони затримані, але невідомо місце утримання.

Доля решти невідома, тому що їх поки що немає ні в оприлюдненому Генпрокуратурою списку засуджених, ні в списках тих, кого утримують в ізоляторах.

9 серпня в Білорусі відбулися вибори президента країни, Алєксандр Лукашенко, який править країною з 1994 року, брав участь у них уже вшосте.

14 серпня ЦВК оголосила Лукашенка переможцем. Згідно з офіційними даними, він отримав 80%, а Світлана Тіхановська - 10% голосів виборців.

Голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина, не чекаючи завершення підрахунку голосів, фактично оголосила Алєксандра Лукашенка переможцем виборів і закликала інших кандидатів «визнати свою поразку, привітати переможця і не хвилювати народ».

Після цього по всій Білорусі відновилися акції протесту, під час яких відбулися криваві зіткнення з силовиками. З різних міст країни надходили повідомлення про фальсифікації.

ОМОН застосував проти мітингувальників водомети, світлошумові гранати і гумові кулі.  Тисячі людей були затримані і побиті силовиками, щонайменше троє протестувальників загинули.

ЄС відмовився визнавати результати виборів і анонсував санкції проти чиновників режиму Лукашенка.

Алєксандра Лукашенка привітали з перемогою лише лідери РФ, Китаю, Вірменії і Молдови.

При цьому сама Тіхановська зараз знаходитися в Литві. 15 серпня її штаб приступив до формування координаційної ради для передачі влади в країні.

16 серпня в Мінську відбулася наймасовіша акція протесту в Білорусі за роки незалежності. Щонайменше 200 тисяч людей зібралися біля стели «Мінськ - місто-герой» на проспекті Переможців. Потім протестувальники рушили до Будинку Уряду, де в першій половині дня виступав Лукашенко. На провладний мітинг звозили бюджетників з усієї країни автобусами.

На мітингу членкиня об'єднаного штабу білоруської опозиції Марія Колесникова озвучила вимоги: відставка Лукашенка, звільнення всіх політв'язнів і притягнення до відповідальності силовиків, які били, катували і вбивали громадян.

Чи впаде режим Лукашенка за результатами вуличних протестів, читайте в статті Володимира Кравченка «Білорусь вимагає змін» для ZN.UA.