З прийняттям в ЄС нових членів, зокрема, України поспішати не можна, вважає оглядачка DW Барбара Везель.
Перш ніж думати про нові країни-члени Євросоюзу, необхідно всередині самого ЄС терміново зробити потрібну роботу. До неї належить позбавлення необхідності прийняття рішень консенсусом.
Вона називає “нестерпною” ситуацію навколо нафтового ембарго проти Росії. І якщо Угорщина використовує максимум свій потенціал шантажу, це, на думку оглядача, показує, що далі так справа не піде.
“Розумна більшість країн-членів ЄС нарешті має пересилити себе та повірити в те, що світ не обрушиться, якщо одна країна діятиме інакше та опиниться у меншості. У такому разі не залишиться нічого іншого, як зробити ставку на здоровий глузд демократичної більшості європейців”, - пише оглядачка.
На її думку, потрібно запровадити штрафні заходи щодо тих країн, які завзято йдуть проти загальних правил зі своїми явно антиєвропейськими поглядами. Безумовно, це має відбуватися виключно у рамках дотримання базових цінностей та прав.
Але більшість держав-членів має нарешті подолати страх перед тим, щоб посадити одну з них на лаву штрафників і позбавити його права голосу, - пише журналістка. - Зрозуміло, це має бути останнім засобом та застосовуватися лише у виняткових випадках. Але без такого роду санкцій Євросоюз залишиться беззубим перед своїми внутрішніми противниками”.
Щодо можливого членства членства України в Євросоюзі Барбара Везель солідарна з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн: це мають бути покрокові реформи паралельно з відновленням країни.
“Солідарність – прекрасне, велике та політично важливе почуття. Щедра, благородна солідарність з Україною – це наказ часу. Але рішення про вступ України до ЄС має ухвалюватися розумно, незалежно від градуса емоцій солідарності, - пише оглядачка. - Важливо політично підбадьорити Україну та дати їй потужний сигнал, який би спрямував у бік ЄС. Чи знадобиться знову стара ідея Європи двох швидкостей, і чи буде запропоновано Україні свого роду статус країни, яка очікує на вступ до ЄС, як запропонував французький президент, чи буде засновано геополітичне об'єднання, про яке говорив глава Ради ЄС Шарль Мішель - у будь-якому випадку такий зв'язок повинен дати країнам-кандидатам відчуття того, що їх почули, що вони насолоджуються перевагами (членства в ЄС. – Ред.) та є частиною загальноєвропейської родини.
А ось із фактичним України вступ до Євросоюзу треба бути дуже обережними, вважає оглядачка DW: “Якщо ЄС хоче бути глобальним гравцем, він має захистити свою внутрішню сутність. Така велика країна, як Україна, може порушити делікатний баланс усередині ЄС”.
“Після хвилі вступу до Євросоюзу країн південного сходу Європи ми зрозуміли, як важко співпрацювати з державами, які насправді ще не дозріли для того, щоб стати членами ЄС. Ми бачили, що процес трансформації від автократичного до демократичного правління в них триває набагато довше, ніж ми сподівалися, і на цьому шляху можливе повернення до старого. Тому план щодо України, який представила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, є розумним. Після війни мільярди євро на відновлення країни мають виділятися паралельно із проведенням реформ. Незалежна юстиція, функціонуючі правоохоронні органи, стабільні політичні інститути, освіта та охорона здоров'я на європейському рівні, сильне громадянське суспільство – все це є основними умовами вступу України до ЄС. Після прозахідного демократичного правління Зеленського в Україні можуть прийти до влади націоналісти. Але європейці мають бути впевнені, що таке ніколи не станеться у їхніх лавах. Україна - величезна країна з великим потенціалом, але й з таким самим відставанням у демократичному розвитку. У боротьбі проти корупції та організованої злочинності Київ до війни не так далеко просунувся, як того вимагав Брюссель”, - констатує автор.
Повільний процес прийняття України до ЄС, паралельний із проведенням реформ, - на користь обох сторін. У результаті Україна стане сильною демократичною державою, інтегрованою в західні структури. А ЄС поповниться цінною країною-членом. Але Києву слід запастися терпінням і розсудливістю навіть у його нинішньому надзвичайному становищі - спрощений процес прийняття як політична символічна дія може обернутися нещастям і для самого ЄС.