Прихована ціна відключення Росії від SWIFT - The Economist

Вже кілька тижнів Росія концентрує війська та танки біля кордону з Україною. Ні переговори, ні загрози Заходу не зупинили нарощування сили. Оскільки Америка та її союзники не хочуть використати силу, дедалі більшої популярності набуває інший варіант: відрізати Росію від швидкої мережі обміну повідомленнями, яку використовують 11 000 банків у 200 країнах для здійснення транскордонних платежів. Клацнути відключення здається безпечнішим, ніж марш чобіт по землі. Але це може мати небезпечні наслідки, пише The Economist.

Першою перешкодою буде швидке виконання. Кооператив банків, що базується в Бельгії, присягається залишатися політично нейтральним. Багато європейських країн, таких як Німеччина, ведуть багато справ із Росією і можуть виступити проти цього плану. Але є прецедент. У 2018 році Америці вдалося змусити SWIFT відключити іранські банки, навіть попри опір Європи. Америка, мабуть, знову досягне свого. США може погрожувати вивести власні банки з SWIFT або встановити жорсткий контроль над інфраструктурою, життєво важливою для мережі, наприклад центром обробки даних у Вірджинії. У 2020 році Вашингтон використав аналогічні загрози, щоб змусити SITA, мережу глобальних авіакомпаній, що базується у Швейцарії, відключити перевізників від країн, проти яких діють американські санкції.

Але чи варто взагалі виключати Росію із SWIFT? Є три причини вважати, що це не так. Це нашкодить, але не завдасть шкоди Росії; це обернеться витратами Заходу; і, зрештою, це було б контрпродуктивно.

Почнемо з дії на Росію. Сценарій без SWIFT для Москви не новина. Кремль готувався до цього з 2014 року, коли Америка вперше підняла ідею відключити Росію від мережі, щоб покарати за вторгнення в Крим (зрештою взяли гору холодніші голови). Якби сьогодні Росія була виключена, це призвело б до втечі капіталу та втечі фірм та банків, які покладаються на іноземне фінансування. Але тоді спрацюють механізми виживання. Російські банки та їх закордонні партнери будуть використовувати інші засоби зв'язку. Транзакції масово мігруватимуть на SPFS, російську альтернативу SWIFT, яка далеко не така універсальна і складна, але все ж таки придатна для використання. Оскільки платіжна інфраструктура спочатку намагалася впоратися з ситуацією, Росія постраждала від деяких збоїв, але катастрофи не було. З часом інвестиції в SPFS зроблять систему швидшою.

Тим часом Захід отримає удар у відповідь. Досі Америка спрямовувала свою фінансову міць на невеликі чи ізольовані країни, такі як Куба, Іран та М'янма. Росія в сумі вдвічі перевершує будь-яку економіку, на яку Америка коли-небудь наклала ембарго. Будь-які потрясіння у Росії перекинуться на країни, які мають із нею ділові відносини. Наприклад, це п'ятий за величиною торговий партнер ЄС. А європейські банки мають вимоги до резидентів Росії на суму 56 мільярдів доларів. Можлива також непряма шкода внаслідок відплати. Іран у 2018 році мав слабкий вплив. Але Росія є джерелом 35% постачання газу до Європи і є місцем для активів ЄС на суму 310 млрд. євро (350 млрд. доларів).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

США і Китай ведуть кілька типів «війни» — FT 

Зрештою, Америка теж понесе витрати. США панує над міжнародними фінансами завдяки пануванню долара та його провідної ролі у глобальних системах розрахунків. Будь-яка країна, яка має непрості відносини з Америкою, шукатиме альтернативу SWIFT, тоді як Європа може подвоїти свої зусилля щодо розвитку більш незалежної платіжної мережі. Використання SWIFT як зброї проти Росії розглядатиметься Китаєм як "генеральна репетиція", — говорить Адам Сміт, колишній співробітник з американських санкцій, який нині працює в юридичній фірмі Gibson Dunn. Це дало б Китаю стимул для підтримки CIPS (Cross-Border Interbank Payment System) - заснованої в 2015 році в Китаї та головному супернику SWIFT. Так само як іншим противникам Америки шукаючих альтернативи. Мережа CIPS, учасниками якої вже є деякі великі іноземні банки, дозволяє передавати повідомлення як китайською, так і англійською мовами. Його середньоденний обсяг транзакцій у 310 мільярдів юанів (50 мільярдів доларів) набагато нижчий за оцінний показник SWIFT у 400 мільярдів доларів, але за останній рік він майже подвоївся. Якщо він масштабується, фінансове панування Америки опиниться під загрозою.

Існують і інші знаряддя економічної руйнації. Америка може, наприклад, занести до чорного списку великі російські фінансові установи, не дозволяючи своїм банкам мати з ними справи. Це, ймовірно, було б настільки ж руйнівним для Росії, як відключення від SWIFT, але не підірвало б так глобальну фінансову архітектуру. Проте ризик негайної віддачі лишиться. Це підкреслює давню дилему застосування економічних санкцій: хоча вони дешеві, коли націлені на малі ті слабкі держави, більші цілі можуть завдати удару у відповідь, говорить Том Кітіндж з аналітичного центру Королівського інституту об'єднаних служб. Захід ще має порох. Але він має мудро вибирати битви.

Раніше повідомлялося, що глава російського банку ВТБ Костін заявив, що Росія виживе без SWIFT. МЗС Росії не було настільки категоричним в оцінках.