На думку лідерів Сербії і Косова, вирішення цього питання сприятиме стабілізації ситуації в регіоні та досягненню історичного мирного врегулювання конфлікту.
У той самий час в Європейському союзі з побоюванням ставляться до будь-яких змін кордонів на Балканах, як до таких, що можуть спровокувати новий етнічний конфлікт, аналогічний выйнам 1990-х років. І заклики президентів Сербії і Косова до лідерів ЄС підтримати їхні зусилля поставили організацію у скрутне становище.
Європейський комісар з питань розширення та політики добросусідства Йоханесс Хан, який був присутній на дискусії, зайняв дипломатичну позицію в цьому питанні. І повідомив про те, що на цьому етапі переговорів нічого не можна виключити, але будь-яка угода в них не повинна дестабілізувати весь регіон.
"Косове серйозно налаштоване на те, щоб досягти зобов'язуючої угоди із Сербією. Час зробити це зараз. У нас є невелике вікно можливостей. Насправді це нелегко, це дуже і дуже складно. Ось чому всі повинні це підтримати", - мотивував свою позицію лідер Косова.
І повідомив про те, що "країнам регіону і країнам-членам ЄС не варто протидіяти або боятися можливої мирної угоди між Косовим і Сербією, навіть якщо для цього знадобиться зміна кордону".
Жоден з лідерів не визначив чітко, про яку саме зміну меж йде мова. Зазвичай найбільш обговорюваний сценарій – входження частини півночі Косова, населеного переважно сербами, до складу Сербії. А Прешевської долини, населеної переважно албанцями, до складу Косова.
При цьому Олександр Вучич неодноразово заявляв про те, що поважає територіальну цілісність Боснії і Герцеговини. Але критики зміни меж вважають, що це може спровокувати відділення населених сербами районів Боснії і Герцеговини, і їх входження до складу Сербії.
Переговори між Олександром Вучичем і Хашимом Тачі продовжаться 7 вересня, коли вони зустрінуться з верховним представником ЄС із закордонних справ Федерикой Могеріні.
Косово - це колишня сербська провінція, близько двох мільйонів жителів якої є переважно етнічними албанцями. Це одна з найбідніших країн Європи. Вона оголосила про свою незалежність від Сербії у 2008 році. Більш ніж 110 країн визнали незалежність цієї країни, крім Росії і Сербії. П'ять членів ЄС - Греція, Іспанія, Кіпр, Словаччина і Румунія також відмовляються визнати незалежність Косова.
Нагадаємо, 3 серпня відбулося засідання Ради безпеки Косова, на якому обговорювався нібито намір сербів на півночі країни оголосити автономію. Міжнародні сили під керівництвом НАТО (місія KFOR) у регіоні були приведені в стан підвищеної боєготовності.
У Белграді ж заявили про те, що сили безпеки Косова за підтримки США і НАТО планують таємне вторгнення на непідконтрольний їм північ Косова. 4 серпня відбулося засідання Ради безпеки Сербії, а президент Косова Хашим Тачі звернувся до співгромадян із проханням не піддаватися на провокації.
Детальніше про російське розхитування ситуації на Балканах читайте у матеріалі Олени Снігир "Російська політика на Балканах: розділяй і впливай" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".