Президент Фінляндії Саулі Нійністе вважає, що його країна і Швеція братимуть участь липневому саміті НАТО у Вільнюсі як повноправні члени Альянсу. Він також підкреслив важливість цього рубежу, зазначаючи, що якщо країна не стане членом НАТО до літа, весь процес вступу в Альянс опиниться під ще більшим питанням. Про це повідомляє Yle.
«Якщо не до Вільнюса, то чому це має статися після», - заявив Нійністе.
Він також нагадав, що навесні минулого року Фінляндія та Швеція чули від Альянсу багато обнадійливих заяв про плавне просування заявки на вступ, але цього не сталося. На його думку, річ не лише в тому, що зволікають Угорщина та Туреччина.
«Так, я бачу, що це вже стало проблемою для НАТО. Очевидно, що країни Альянсу також здивовані», - сказав президент.
На думку Нійністе, 28 країн Альянсу, які вже ратифікували заявки, чітко окреслили свою позицію щодо Туреччини. Президент Фінляндії вважає, що рішення зрештою прийматиме турецький лідер Реджеп Тайїп Ердоган.
«У будь-якому разі, я не думаю, що він піддасться тиску громадськості. Але якщо щось відкриється у двосторонніх переговорах між США та Туреччиною, можливо, це змінить ситуацію», – зазначив Нійністе.
Він додав, що Фінляндія має діяти «у згоді» зі Швецією. За його словами, мета полягає в тому, щоб обидві країни вступили в Альянс якнайшвидше.
Нійністе також прокоментував війну РФ проти України. У своїй оцінці він наголосив, що покладається на думки експертів. На думку Нійністе, схоже, що РФ певною мірою знову взяла ініціативу, зробивши нову спробу нападу.
Президент Фінляндії заявив, що не хоче передбачати результат війни, за винятком того, що єдиним бажаним результатом є справедливий мир, який може прийняти Україна.
«Я кажу про мир, розуміючи, що зараз немає умов для миру. Однак я наважуюсь вимовити слово "мир", тому що кожен божий день десятки, сотні або, у гіршому випадку, тисячі людей помирають, а безліч інших страждають, пораненими або втративши своїх рідних. Це величезна чорна хмара», – сказав Нійністе.
Він також попередив, що однією лише мирної угоди між Україною та РФ буде недостатньо, аби переконливо усунути глибокий розкол, який утворився між сторонами.
На його думку, «атмосфера залишиться, і тиск залишиться для однієї чи обох сторін».
Нійністе також розмірковував про боротьбу двох світоглядів. За його словами, поділ світу на два табори ніколи не приносив користі. Нійністе вважає, що у цій ситуації багато чого залежатиме від розвитку відносин між США та Китаєм у майбутньому.
Другий та останній термін повноважень Нійністе закінчується вже через рік. Він прогнозує, що його наступнику доведеться приділяти багато уваги Україні.
«Я сподіваюся, що це будуть питання відновлення країни», – додав президент.
Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ в НАТО минулого року після того, як були стурбовані вторгненням Росії в Україну. Лише дві з 30 країн Альянсу - Угорщина і Туреччина, ще не ратифікували їхні заявки. Ратифікація з боку Угорщини розглядається як формальність і очікується найближчим часом.
Туреччина, тим часом, висунула суттєві заперечення проти вступу північних країн до Альянсу, посилаючись на їхню підтримку курдських угруповань, які Анкара розглядає як терористичну загрозу.
Анкара призупинила переговори після протестів у Стокгольмі, під час яких активісти спалили Коран.
Нещодавно Ердоган заявив, що Туреччина не схвалить заявку Швеції на вступ до НАТО, водночас ставлення до Фінляндії щодо цього питання позитивне.