Президент Чилі скасував комендантську годину і попросив міністрів подати у відставку

Протести в Чилі, які пройшли напередодні цих вихідних, стали найбільш масштабними в останні десятиліття. На тлі акцій протесту президент Чилі Себастьян Піньєра попросив всіх міністрів подати у відставку, щоб здійснити перестановки в уряді.

Про це повідомляє Громадське з посиланням на Twitter президента Чилі.

"Я попросив всіх міністрів подати у відставку, щоб сформувати новий кабінет", - сказав він.

Протестувальники в Чилі домоглися свого. Президент Піньєра оголосив про підвищення пенсій, зниження тарифів на електрику, часткове покриття витрат на лікування, зниження цін на ліки та встановлення мінімального гарантованого доходу для трудящих.

Нагадаємо, в Чилі 25 жовтня на чергову акцію протесту вийшли понад мільйон людей. Ця демонстрація стала наймасовішою в історії країни.Під час заворушень було вбито щонайменше 19 осіб. За даними місцевих правозахисників, 585 осіб отримали поранення, ще 2840 були арештовані.

Протесты почалися після рішення влади підвищити ціну на проїзд у метро в Сантьяго, столиці Чилі.

Основні вимоги, які зараз висувають мітингувальники - це проведення економічних реформ і відставка президента Себастьяна Піньєри.

Тим не менш, 27 жовтня в Чилі скасували введений у зв'язку з протестами надзвичайний стан. Президент Чилі Себастьян Піньєра оголосив, що скасовує всі заходи, прийняті в рамках надзвичайного стану, який в країні ввели через протести, повідомило в суботу агентство ЕФЕ. Режим надзвичайного стану, зокрема, передбачав, що вулиці Чилі патрулюють військові.

Крім того, чилійські військові повідомили, що в ніч на неділю вони не будуть оголошувати комендантську годину, яка діяла в Сантьяго, а також у містах Ла Серена і Консепсьон кілька днів.

Раніше повідомлялося про протести в Гонконзі.

Протести у місті спалахнули в середині червня, у найбільшій акції протесту брали участь майже два мільйони людей. Жителі Гонконгу виступали проти прийняття закону про екстрадицію підозрюваних у порушенні закону осіб до материкового Китаю, вважаючи, що він може бути використаний для передачі в руки китайського правосуддя дисидентів і несправедливо переслідуваних людей.

Під час однієї з акцій протестувальники прорвалися до будівлі парламенту. Вони захопили залу засідань і вивісили британський колоніальний прапор, після чого влада відкликала законопроєкт і вибачилася перед людьми. Декого з активістів затримали.

Уряд відмовився від ратифікації проєкту закону, проте тепер демонстранти вимагають розгляду справи про жорстокість поліції, демократичних реформ і відставки Керрі Лем.

Докладніше про ситуацію в Гонконзі читайте в матеріалі DT.UA "Майбутнє Гонконгу: до чого призведуть багатотижневі протести" і статті Наталії Бутирської "Боротьба несумісностей" у тижневику "Дзеркало Тижня. Україна".