Правляча партія Польщі роздає подачки перед виборами – The Economist

У посад, як і раніше, є свої переваги, принаймні, в країні, де економіка знаходиться на підйомі. ВВП Польщі зріс минулого року на 5,1%, швидше, ніж у будь якій іншій країні ЄС, крім крихітної Мальти та Ірландії. Слабкість на іншій частині континенту цього показника в 2019 році буде нижче на пункт. Але у правлячої партії Польщі "Право і справедливість" є гроші для того, що розкидатися ними. 23 лютого вона оголосила про розширення своєї популярної програми "Сім'я 500+", в рамках якої сім'ям надається 500 злотих (132 долари) на місяць на кожну дитину після першого дитини. В майбутньому, перша дитина також буде мати право – додаткові кошти, на які раніше мали право тільки найбідніші сім'ї. Бонус в 1100 злотих для пенсіонерів і зниження податків, особливо для молоді, також є частиною пакету, який становить до 40 млрд злотих ($ 10,5 млрд), що становить майже 2% від прогнозованого ВВП цього року, йдеться в тексті журналу The Economist.

Автор зазначає, що це досить кричуща річ, особливо якщо врахувати той факт, що нові виплати дітям набудуть чинності в липні, всього за три місяці до дати наступних загальних виборів. Деякі турбуються, що нові обіцянки недоступні. Стратеги правлячої партії сміялися над тим, що опозиція сказала те ж саме, коли схема 500+ була вперше введена в 2016 році; але в минулому році бюджет був близький до балансу. Борг становить 50% ВВП і падає. Універсальна вигода, яка непропорційно допоможе людям з більш низькими доходами, корисна для споживання. Трохи більше стимулів може бути саме тим, що потрібно, якщо бізнес буде ослаблений слабкістю Німеччини, сусіда, з яким економіка Польщі тісно переплетена. План 500+ виявився настільки популярним, що головна опозиційна партія, "Громадянська платформа", заявляє, що не планує її скасовувати.

Цей крок передбачає жорсткі вибори в жовтні. "Громадянська платформа" покладає надії на гарні результати на виборах у Європейський парламент у травні, щоб надати імпульс, після місцевих виборів в минулому році, на яких вона досягла великих містах Польщі, не зумівши вплинути на перевагу "ПіС" у сільській місцевості. Явка на європейських виборах у Польщі жалюгідна: минулого разу вона становила лише 24%. "Громадянська платформа" сподівається, що вона зможе отримати більше своїх більш освічених міських прихильників до голосування. Партії також вдалося залучити п'ять невеликих партій у свою Європейську коаліцію, виборчий альянс для голосування. Подібна спроба в минулий раз не вдалася, але у коаліції, згідно з опитуваннями, рівні шанси з "ПіС". Звідси, кажуть критики, і раптові подачки.

Ситуацію ще більше ускладнює людина: Роберт Бієдрон, 42-річний колишній мер невеликого міста Слупськ. Керуваня Слупськом навряд чи є гучною або важкою роботою. Населення становить всього 100 000 осіб. Перебуваючи в західній частині країни, і, таким чином, доступне для Німеччини, у міста є процвітаючі взуттєва і вантажна фабрики. Тим не менш, Бієдрон, незвичний для консервативної Польщі, є відкритим геєм-політиком, першим в історії обраним в Сейм, нижню палату парламенту.

Він, швидше всього, виведе виборців з "Громадянської платформи", яка, незважаючи на її міські коріння і популярність в ліберальних колах в Західній Європі, не підтримує одностатеві шлюби, ні легалізацію абортів на вимогу. В даний час він відмовляється приєднатися до опозиційної коаліції, засуджуючи обидві основні партії Польщі в однаково тяжких умовах. Тим не менше, серед лідерів "Громадянської платформи" є надія, що, як тільки він зарекомендує себе на європейських виборах, може допомогти їм сформувати уряд восени. Його партія, яка називається Wiosna ("Весна" польською мовою), до того часу, можливо, втратила частину свого рейтингу. Але Бієдрон вважає себе майбутнім прем'єр-міністром, і у нього може бути слабкий апетит до підбиття підсумків, якщо не запропонують кращу роботу.

Інше великий питання ставиться над проблемами Польщі з верховенством закону. У грудні 2017 року Європейська комісія в Брюсселі ініціювала судовий розгляд проти Польщі у відповідності зі статтею 7, і ця процедура ще ніколи не застосовувалася, посилаючись на безліч загроз незалежності судової влади, виникають з того, що уряд називає реформами своїх судів. Критики кажуть, що уряд кастрировав конституційний суд Польщі, який тепер заповнений його призначенцями.

Проте спроба змінити баланс Верховного суду шляхом звільнення всіх суддів у віці 65 років і старше зазнала невдачі після того, як уряд відступив після заборони Європейського суду. Рух Єврокомісії проти Польщі зайшов в глухий кут, оскільки будь-яка фактична спроба накласти санкції на Польщу у відповідності зі статтею 7 вимагає одностайної згоди інших урядів ЄС, що не буде досягнуто. Дипломатичні зусилля міської прем'єр-міністра Польщі, можливо, притупили звинувачення в тому, що "ПіС" зробили Польщу ізгоєм, позбавивши "Громадянську платформу" найважливішого зброї. Опозиційні газети висували складні звинувачення в корупції в правлячій партії, але виборці майже не звертали уваги. "ПіС" виграли несподівану більшість у 2015 році; партія все ще сподівається виграти ще одну.

Нагадаємо, 25 липня 2017 року президент Польщі Анджей Дуда підписав один з трьох законопроектів про судову реформу – закон про загальні суди. Новий закон дає міністру юстиції право самостійно призначати і звільняти голів судів.

У той же час Дуда заявив, що накладе вето на законопроекти про Верховний суд та Національну раду судочинства, оскільки вони створюють прецедент надмірної влади генпрокурора над судами і викликають занепокоєння в суспільстві.

22 липня Сенат Польщі, незважаючи на протести прийняв підтриманий раніше Сеймом закон про Верховний суд. Згідно із законом, Верховний суд країни має підпорядковуватися міністерству юстиції. Глава мін'юсту зможе самостійно призначати голів апеляційних та окружних судів без консультацій з представниками органів правосуддя.