Працевлаштування у Польщі: на який термін воліють приїжджати українці

Згідно з дослідженням половина українців працює у Польщі максимум три місяці, а майже кожен третій приїжджає на заробіток на пів року.

Про це повідомляє "Барометр польського ринку праці" компанії Personnel Service.

Дослідники ринку праці Польщі заявляють, що 47% працівників проводять у країні максимум 3 місяці, 30% приїжджає на термін від 3 до 6 місяців, 14% працюють у Польщі від 6 до 12 місяців, і лише 4% понад рік.

Більшість українців за останні п'ять років відвідували Польщу не один раз (71%) та 65% заявляють, що мають намір знову приїхати працювати.

"Наслідком короткострокової та кругової моделі міграції є працевлаштування працівників з України на нижчому рівні. Можливість легальної роботи лише на півроку означає, що багатьом компаніям не вигідно інвестувати в підготовку персоналу зі сходу на вищі посади" - зазначив голова компанії Personnel Service Кшиштоф Інґльот.

У компанії вказав на тенденцію зростання, що стосується кращих пропозицій роботи працівникам з-за кордону. У 2019 році спеціалізовані посади займали 4% працюючих українців, а у 2021 році вже понад 12 відсотків.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Надходження від заробітчан з-за кордону зросли на 30% - Приватбанк

Дослідження ринку праці вказує, що половина опитаних респондентів мають вищу освіту, тоді як 71% із них займають нижчі посади в Польщі, кожен п'ятий працює у сфері послуг, 5% виконує розумову працю і менш ніж 1% належить до управлінського персоналу. ​

У світі поступово зростає як загальний обсяг, так і частка в ньому довгострокової та безповоротної трудової міграції. Українські трудові мігранти незахищені, мало обізнані та складають третю з найбільших групу жертв торгівлі людьми в ЄС. Нинішні механізми протидії такому стану речей переважно недієві. Але чи означає це, що варто відмовитися від будь-яких спроб політики щодо трудових мігрантів? Павло Кравчук з аналітичного центру "Європа без бар'єрів" впевнений, що не варто.

Однак державна політика в цій сфері має зміститися від логіки повернення до логіки супроводу і підтримування зв’язків, додає експерт.

"Стисло її можна сформулювати так: українські трудові мігранти на будь-якому етапі виїзду за кордон (намір, дорога туди, перебування там, намір повернутися, повернення, реінтеграція вдома) повинні мати доступ до інформації, державної підтримки та участі в житті українського суспільства, зокрема політичної й економічної", - пише він.

Детальніше про те, що повинна зробити Україна, щоб зберегти людський потенціал і захистити заробітчан у вразливій ситуації, читайте в статті Павла Кравчука "Театр міграційної політики".