Нобелівський лауреат впевнений, що Байден зможе об'єднати розколоту Америку – колонка у Project Syndicate

Мати юного темношкірого з міста Кеноша в Вісконсині Джейкоба Блейка, якому поліція сім разів вистрілила в спину, Джулія Джексон знайшла потрібні слова. «США - це велика країна, коли ми належно себе поводимо». В останні чотири роки президент країни Дональд Трамп веде країну в абсолютно протилежному напрямку, пише нобелівський лауреат з економіки та професор Колумбійського університету Джозеф Стігліц в блозі для Project Syndscate.

Здається, продовжує Стігліц, що вся історія США повисне на волоску, коли 3 листопада виборці прийдуть на голосування та оцінять Трампа. Минуло 160 років відтоді, як США спробувала виправити свій «первородний гріх» використання рабів з Африки.

«Будинок, що розділився у собі, не встоїть», - зробив знамените застереження з цього приводу президент США Авраам Лінкольн. А за Трампа всі існуючі в США розбіжності посилилися.

Не викликає подиву те, що багаті за Трампа стали ще багатшими, оскільки він схильний судити про загальний стан економіки за показниками фондового ринку, де найбагатші американці (10% населення) володіють 92% акцій. Котирування акцій продовжують брати нові висоти, але те ж саме відбувається і з показниками безробіття і неповної зайнятості в США. Близько 30 мільйонів постійних жителів США сьогодні проживають в домогосподарствах, де не вистачає їжі, а більшість з тих, хто перебуває в нижній половині піраміди розподілу доходів, тягнуть життя від зарплати до зарплати. У країні, яка вже розколюється через посилення нерівності, республіканці Трампа не тільки знижують податки для мільярдерів і корпорацій, а й проводять політику, яка в підсумку призведе до підвищення податкових ставок для переважної більшості людей із середніми доходами.

Пів століття тому Мартін Лютер Кінг говорив, що расова та економічна несправедливість в Сполучених Штатах - це дві нероздільні проблеми. Автор був там 57 років тому, коли під час Маршу на Вашингтон Кінг виступив зі своєю надихає промовою «У мене є мрія». Будучи наївним 20-річним, розказує Стігліц, він не міг собі уявити, що це якось виявиться настільки далеким і що після короткого періоду прогресу рух до расової і економічної справедливості загальмується.

Минуло вже понад 50 років з моменту виходу звіту комісії Кернера про расові бунти 1967 року, а расова нерівність скоротилося лише досить незначно. Дотепер зберігає актуальність головний висновок звіту: «Наша Країна рухається до двох товариствах (чорному і білому), розділених і нерівних». Напевно, за президента Джо Байдені країна зможе нарешті стати на новий шлях.

Тим часом пандемія коронавірусу COVID-19 буде і далі оголювати та посилювати існуючу нерівність. COVID-19 - це не патоген «рівних можливостей»; він створює найбільшу загрозу для тих, у кого вже поганий стан здоров'я. А багато хто з цих людей живуть в країні, яка досі не визнала доступ до послуг охорони здоров'я фундаментальним правом людини. Більш того, за Трампа кількість американців без медичної страховки збільшилася на мільйони, в той час, як за президента Обами це число швидко скорочувалася. І навіть до пандемії COVID-19 середня тривалість життя американців під владою Трампа падала, опинившись нижче рівня середини 2010-х років.

Не може бути здорової економіки без здорової робочої сили, і треба говорити, що країні, де здоров'я людей погіршується, належить виконати дуже довгий шлях, перш ніж вона стане «великою». Як автор зазначав ще в січні, економічні досягнення Трампа виглядали такими, які не вразили, навіть до пандемії COVID-19, і це було цілком передбачувано. Необдумана торговельна війна Трампа привела не до скорочення торгового дефіциту США, а до його зростання - більш ніж на 12% всього за три роки. За той же період було створено менше робочих місць, ніж за останні три роки правління Обами. Темпи зростання економіки були анемічними, демонструючи ознаки спаду після ейфорії, яку викликало стимулювання зниженням податків у 2017 році. Цей захід не привів до зростання інвестицій, але зате збільшив дефіцит федерального бюджету, який перевалив за трильйон доларів.

Через безрозсудне правління Трампа, наголошує автор, підтримуваного конгресменами-республіканцями, країна опинилася непідготовлена до чергової кризи, який чекав буквально за рогом. У 2017 році, коли мільярдери-спонсори та корпоративні союзники республіканців домагалися своєї подачки, грошей було багато. А тепер, коли домогосподарства, малий бізнес і життєво важливі служби відчайдушно потребують допомоги, республіканці заявляють, що грошей немає.

Якщо порівнювати боротьбу з COVID-19 з мобілізацією воєнного часу, у США зараз командир, який піклується лише про себе, ставлячи під загрозу життя всіх інших, тому що він заперечує науку та експертні знання. Не дивно, що Сполучені Штати виявилася однією з країн з найгіршими результатами боротьби з COVID-19 і її економічними наслідками. Щомісячний рівень смертності американців сьогодні в три рази вищий, ніж під час Другої світової.

На початку президентства Трампа письменник Майкл Люїс попереджав, що війна Трампа і його оточення з «адміністративною державою» призведе до того, що Сполучені Штати виявиться абсолютно непідготовленою до майбутніх шоків. І сьогодні країна страждає від COVID-19 і зовсім беззахисна перед назріваючою кліматичною кризою, соціально-економічними кризами, кризами демократії та расової справедливості, не кажучи вже про нові лінії розколу - між містом і селом, побережжям і глибинкою, молодими й старими.

Трамп вибрав собі в жертви два з ключових інгредієнтів національної величі - соціальну солідарність і суспільну довіру. Країни, які володіють цими якостями, набагато краще справляються з COVID-19 і його економічними наслідками. Як може країна, яка відстає від решти світу на цих напрямках, пред'являти будь-які претензії на національну велич?

Головні надії США зараз пов'язані з Байденом, чия сила полягає в його потенційній здатності возз'єднати розколотий народ. Хоча суперечності в країні стали занадто сильними, щоб їх можна було вилікувати відразу, є певна правда в банальній фразі «час лікує всі рани».

Однак лікування не відбудеться само по собі. Американці повинні підтримати проєкт національного відродження. На щастя, значна кількість молоді готова відповісти на цей виклик. США може знову стати великою лише за умови, що країна скористається цим ентузіазмом, об'єднається і підтвердить прихильність своїм давнім принципам і сподіванням, резюмує автор.