Постійно запізнюєтесь? The Washington Post розповідає, як позбутися цієї «звички»

Поділитися
Постійно запізнюєтесь? The Washington Post розповідає, як позбутися цієї «звички» © pixabay/free-photos
Існують способи подолання хронічного запізнення.

Багато людей хронічно запізнюються - на роботу, на прийом до лікаря, на вечірки. Це запізнення можна пояснити низкою факторів, включаючи специфічні риси особистості та брак навичок управління часом, кажуть експерти. Часто це викликано синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю, який характеризується такими рисами, як розсіяність та імпульсивність, пише The Washington Post.

Близькі друзі та родина американки Еліс Фолькманн давно звикли, що вона завжди запізнюється на 15 хвилин.

«Мені це не подобалося, але я не знала, як це виправити», - каже 30-річна Еліс Фолькманн із Сіетла. Поки одного дня вона цього не зробила: жінка почала виходити з дому щонайменше за 30 хвилин раніше, ніж планувала, і зрозуміла, що не поспішати - це «чудово».

Мати п'яти дітей Крістіна Гарретт із Монтгомері описує себе як людину, яка «хронічно запізнюється». Робити щось вчасно нагадує їй «підйом на Еверест». Коли вона виходить за двері, щось неминуче стається.

«Зрештою наші друзі вже звикли, що ми запізнюємося», - каже жінка.

Гаррет досягла поворотного моменту, коли її три рази за тиждень зупиняла поліція, бо вона занадто поспішала. Один з офіцерів зазначив, що багато людей потрапляє в аварії, тому що вони запізнюються і їздять занадто швидко, і нагадав жінці, що її авто везе «дорогоцінний вантаж», адже Гаррет їздила з дітьми.

«Хронічне запізнення надзвичайно поширене серед людей зі СДУГ (синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю). Люди зі СДУГ, які не страждають від хронічного запізнення, зазвичай мали таку проблему в минулому, але змогли знайти способи подолання цього.

«Це дуже велика проблема: людей іноді звільняють з роботи, тому що вони хронічно запізнюються. Це має значні наслідки», - каже професор психіатрії в Медичній школі Хофстри Нортвелл Мері Соланто,

Загалом, люди зі СДУГ погано відчувають час, додає Соланто.

«Вони, як правило, роблять все спонтанно, і не планують наперед», - додає професорка.

Крім людей зі СДУГ, існує декілька типів особистостей, які частіше за інших запізнюються, вважає клінічний психолог у Нью-Йорку Лінда Сападін.

  • Перфекціоніст, який може запізнюватися через свою «неідеальну зачіску» або затримувати презентацію через неправильний розмір шрифту на слайдах, вирішивши виправити це навіть ціною запізнення.

  • «Любитель гострих відчуттів», якому «для того, щоб рухатися, потрібен прилив адреналіну».

  • «Мрійник», який «не приділяє достатньо уваги деталям».

  • «Той, хто намагається догодити всім» і зовсім не вміє казати ні.

  • «Бунтар», який не хоче відповідати очікуванням інших.

На щастя, існують способи подолання хронічного запізнення, незалежно від того, чи є у вас СДУГ, чи ви просто намагаєтесь навчитися бути пунктуальним.  Експерти пропонують кілька стратегій.

Визначте, скільки часу потрібно, щоб дістатися до «місця призначення» і додайте «екстрачас»

«Люди часто неправильно оцінюють кількість часу, необхідну для того, щоб дістатися до пункту призначення. Ви можете припустити, що їхати до кінотеатру потрібно 20 хвилин, але це без врахування заторів, пошуку місця для паркування, прямування до входу, стояння в черзі, щоб купити квиток, а також пошуку свого місця в залі. Перевіряйте за допомогою онлайн-сервісів приблизну оцінку часу в дорозі, але не оминайте увагою всі ці перехідні дії», - каже психолог Елен Хендріксен.

«І не плануйте прибувати в останню хвилину - скажімо, о 19:00. якщо тоді починається концерт. Це буквально дає хвилинне вікно, протягом якого можна встигнути. Швидше за все, у такому разі ви запізнитеся. Якщо ви заплануєте прийти на 10 хвилин раніше, у вас з’явиться 10-хвилинне вікно, яке допоможе прибути вчасно», - додає Хендріксен.

Оточіть себе годинниками

«Ми всі користуємося годинниками на смартфонах, але класичні годинники з циферблатами дають зовсім інший візуальний сигнал, і ви дійсно можете бачити, як проходить час», - каже тренер з управління часом Рашель Ісіп.

Вона пропонує ставити годинники скрізь, де ви проводите час, включаючи вітальню та офіс. І навіть якщо у вас завжди є «годинник у кишені» - у вашому телефоні, експерт радить не забувати про старомодні наручні годинники.

«Носіння годинників може допомогти вам звикати перевіряти час і стежити за тим, щоб ваш день проходив відповідно до розкладу», - додає Ісіп.

Встановлюйте багато будильників

Це одна з улюблених порад Соланто для людей зі СДУГ, але психолог зазначає, що таке рішення може бути корисним для всіх, хто хоче стати пунктуальним.

«Встановлюйте будильник на час, коли ви повинні почати готуватися до від’їзду. Ще один будильник наведіть на час, коли вам пора виходити з дому. Встановіть ще один будильник на час, коли починається ваша зустріч. Ці часті звукові нагадування можуть допомогти привернути увагу, якщо ви втратили відчуття часу», - каже вона.

Створіть «штучні дедлайни»

Якщо ви, за класифікацією психолога Сападін «любитель гострих відчуттів» і для того, щоб рухатися вам потрібен «адреналін», спробуйте встановити для себе «штучні дедлайни»: якщо вам точно доведеться виходити з дому о 7 годині вечора, скажіть собі, що ви підете до 6:30.

«Ви обманюєте себе, але іноді це працює», - додає психолог.

Плануйте, як будете «вбивати зайвий час» очікування

Психолог радить не починати вирішувати робоче завдання за годину до запланованого часу виходу з дому.

«Просто чекати - складно, особливо для людей зі СДУГ. Плануйте, що ви будете робити, якщо маєте запасний час. Чекання - це справжня проблема для людей зі СДУГ, і багато хто вважає за краще запізнитися, ніж пусто проводити час, який треба «вбити». Рішення? Візьміть із собою те, що вам сподобається, наприклад, журнал, який ви не часто читаєте, або спеціальну гру, завантажену на смартфон. Це може зробити час очікування більш приємним», - каже Соланто.

Уявіть, як ви почуватиметесь, якщо спізнитесь

«Коли спрацьовує будильник, сигналізуючи про те, що пора починати готуватися, уявіть, що буде, якщо ви запізнитесь на важливу зустріч. Як почуватиметься інша людина? Як почуватиметься роботодавець чи вчитель? Як ви почуватиметесь, коли запізнитеся, якщо на вас чекала ціла група людей? Перенесення себе до цього моменту та уявлення про наслідки запізнення у деталях може бути дуже мотиваційним», - вважає Соланто.

Бонусна порада

«Якщо ви пунктуальні, але маєте справу з людиною, яка хронічно запізнюється, обговоріть запізнення у розмові один на один. Спробуйте зрозуміти, звідки йде ця проблема, і до чого вона може призвести. Також поговоріть про те, як найкраще надати підтримку. Наприклад, якщо ви збираєтесь разом їхати в подорож і вам потрібно виїхати о 10:30, плануйте зустрітися один з одним близько 10. Ви можете побачити, як йдуть справи, і переконатися, що все рухається вчасно. І будьте терплячі: ми не можемо очікувати, що люди зміняться за секунду», - каже Ісіп.

Вчені провели дослідження, у якому оцінили ризик розвитку синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю у дітей, які отримали черепно-мозкову травму.

У дітей після черепно-мозкової травми часто розвивається порушення поведінки і когнітивних функцій. Наукові дослідження підтверджують, що також у дітей може збільшитися ризик розвитку синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі