Популярність Путіна не залежить від економіки Росії - NYT

Російська економіка в біді, вона от-от розпадеться "в пух і прах", - запевняв президент США Барак Обама. Але чому ж росіяни не розчаровуються в своїх лідерах?

Росія впродовж останніх років страждала від глибокої рецесії. Рубль втратив половину своєї вартості. Але опитування вказують, що президент Росії Володимир Путін користується підтримкою 80% виборців. І цей високий показник не скорочується.

"Одна з причин криється в тому, що попри те, що російська економіка переживає проблеми, вона все ж не розпадається. До того ж багато росіян досі пам'ятають часи, коли було ще гірше. Ще одна і, напевне, важливіша причина - це те, що Путін переконав їх, що справа більше не в економіці", - пише на сторінках New York Times головний економіст ЄБРР Сергій Гурієв.

Завдяки дедалі більшому контролю уряду над інформацією, Путін переписав соціальний контракт в Росії. Тривалий час він базувався на економічному зростанні, але тепер опирається на геополітичний статус.

"Якщо економічний біль - це ціна, яку росіянам треба заплатити за здатність Росії виступити проти Заходу, то нехай так і буде", - формулює автор новий підхід у відносинах між виборцями і владою в Росії.

Він підкреслює, що в 90-х і першому десятилітті 2000-х рейтинг підтримки російських лідерів був тісно пов'язаний з економічними показниками. Коли економіка почала відновлюватися після фінансової кризи 1998 року, популярність Путіна зростала. Вона скоротилася, коли економічні успіхи стали скромнішими, а потім знову почала зростати в 2005, коли світові ціни на нафту підскочили, а іноземні інвестиції хлинули в Росію. Путін був популярним, коли купівельна спроможність росіян збільшувалася. Виборці почали менше його підтримувати в 2012-2013 роках, коли рівень економічного зростання в Росії сповільнився.

Але російське вторгнення в Крим в 2014 році все змінило. За два місяці популярність Путіна підскочила до 80% і з того часу не скорочувалася, попри економічні труднощі. Хтось може припустити, що через тиск і переслідування незгодних з боку Кремля росіяни бояться чесно висловлювати свою думку в ході опитувань. Але останні дослідження політолога Тіма Фрая, засновані на методі під назвою "експеримент зі списками", свідчать, що популярність Путіна сягає 70%. Це все одно дуже високий показник.

Гурієв зауважує, що Москві вдалося стабілізувати макроекономічні показники і зупинити скорочення економіки. Обвал рубля вдарив по доходах кожного росіянина, скоротивши їх на 10%. Але це також збільшило конкурентність російських компаній, які знову почали показувати зростання.

Тим часом, завдяки майже повному контролю над газетами, телебаченням і інтенетом, уряд поширив твердження про важливу роль Росії світі. Це дозволило виправдати економічну скруту і переконати росіян, що їм треба затягти пояси в інтересах нації. Ця історія має низку відгалужень. Приміром, "Росії треба захистити російськомовних в Україні від неонацистів", вона також "повинна підтримати Башара Асада в Сирії, тому що він бореться з "Ісламською державою", чи Москві "необідно" допомогти "звільнити Алеппо від терористів". Навіщо Кремль зламав комп'ютерні мережі Демократичної партії США? Чи хтось вірить у твердження ЦРУ? Росіяни або погоджуються з державною позицією, або їх всі ці історії необходять.

Гурієв пише, що разом з професором політології Даніельом Трейсманом розробили модель оцінки факторів, які впливають на рівень підтримки урядів, проаналізувавши дані 128 країн за останні 10 років. З'ясувалося, що якщо в такій країні як Росія повністю зняти державний контроль над інтернетом, підтримка влади скоротиться на 35%.

"Але наша модель також підтвердила, що в усіх країнах, демократичних чи недемократичних, громадяни менше схильні підтримувати уряд, якщо економічне зростання низьке. Тож тепер, коли рецесія завершується і ціни на нафту почали зростати, чи повернеться Росія до нормальної заснованої на економіці моделі? Навряд чи", - пише Гурієв.

Нинішній підхід добре послужив уряду і може служити й далі. Росія знову стала незамінним гравцем у світовій політиці в той час, як політичний тиск дещо ослаб зараз. Крім того, російський уряд не хоче проводити реформи, необхідні для диверсифікації економіки і зміцнити зростання. Москва нещодавно ухвалила бюджет на 2017-2019 роки, який передбачає ще більші методи жорсткої економії. Тож навряд чи Кремль захоче прив'язувати свою популярність до економічних показників. Він продовжить грати на геополітиці.

Раніше видання The Economist в статті "Ліга націоналістів" писало, про те, чому радикали стають популярними. В багатих країнах песимізм відіграє важливу роль. А сповільнення економічного зростання зменшує і підтримку глобалізації. Нерівність також шкодить. У освічених людей справи йдуть добре, але робітничий клас часто страждає. Трамп зміг схилити на свій бік білих роботяг в США. А одним з головним аргументів для Brexit і посилення популярності Ле Пен стало переконання, що "колись було краще".