Популісти змінюють ЄС навіть без перемоги на виборах – The Economist

Після подвійного удару, яким став Brexit і перемога Дональда Трампа на виборах в США, європейці почали зі страхом дивитися на вибори від Австрії до Нідерландів і Франції як на наступне місце, де може статися наступ неліберальності.

Європейські центристи почали розглядати себе як сучасні "захисники Аламо", наполягаючи на своєму в той час, коли хижі популісти здобувають перевагу на всіх фронтах. Але облога Аламо закінчилася тим, що армія Мексики захопила фортецю, розбивши відважних техасців.

Політичним аналогом сьогодні може стати перемога лідера французьких радикалів Марін Ле Пен на виборах наступного року. Про це пише The Economist, додаючи, що перемога лідера "Національного фронту", як вважається, може стати провісником нової ери антиєвропейського націоналізму. Вірогідно, це призведе до розпаду Євросоюзу. Не виключено.

Але Ле Пен переконливо продемонструвала, що їй не потрібна перемога на виборах, щоб підкорити французьку політику своїй волі. Досвід інших куточків Європи свідчить, що відповідальність і влада можуть бути отруйними для популістів. Підтримка націоналістичної партії "Істинні фіни" скоротилася наполовину в минулому році, коли вони приєдналися до правлячої коаліції в Фінляндії. У них значно краще йдуть справи, коли вони критикують зі сторони, скеровуючи політику в бажаному напрямку і при цьому лишаючи за собою право хвалити "політичні бомби", якщо знадобиться.

"Від торгівлі до міграції і бюджетів – європейські популісти вже певною мірою визначають політику. Мало хто з них ще поки проник у фортецю. Але вони вже б'ють по її мурах отруйними снарядами, а ліберали всередині вже почали знемагати від вірусу", - йдеться в статті.

Приміром, можна поглянути на торгівлю. Роками європейські уряди сперечалися між собою над тим, чи варто підвищувати тарифи на субсидованих державою експорт, такий як китайська сталь. Але виступ популістів проти глобалізації надала цій дискусії актуальності. В жовтні президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер сказав, що ЄС потрібні кращі захисні інструменти в торгівлі, щоб протистояти "дурним популістам". І проблема стала настільки гострою, що говорити про неї доводиться лідерам країн Європи, а не їхнім міністрам.

"Ліві" агітатори проти поглиблення торгівлі змусили уряди наполягати на блокуванні угод про ЗВТ зі США і Канадою. Чиновники в Європі зараз наполягають, що "ліві" тут ні до чого, а китайський демпінг знищить громадську згоду, потрібну для укладання угод з північноамериканськими країнами.

В питанні міграції тиск популістів фактично змінив напрямок дискусії. Замість того, щоб обговорювати те, як впоратися з напливом біженців, урядовці тепер фактично зосередилися на пошуках способів, як їх взагалі не впустити. І хоча проблема криється в напливі іммігрантів з-за меж Європи, популісти готові грати на страху французів перед заробітчанами з Польщі, чи стереотипу німців про румунів, які переїжджають в ФРН заради соціальних виплат.

Щоб прибрати такі занепокоєння, ЄС найближчим часом може зобов'язати фірми, які наймають іноземців, платити їм зарплату і забезпечувати умови на тому ж рівні, як і в їхніх рідних країнах. Комісія на чолі з Францією запевняє,що це потрібно для боротьби з так званим "соціальним демпінгом". А країни Східної Європи вважають такі пропозиції скандальним порушенням правил єдиного ринку.

Директор Open Society European Policy Institute Хізер Граббе вказує ще й на те, що популісти впливають на те, що політики вирішують не робити. Озираючись на критиків, уряди утримуються від ухвалення суперечливих рішень або ж намагаються відсторонитися від угод на зразок тих, які повинні були б допомогти вирішити проблему з біженцями. Європейський центральний банк також застерігає, що популізм позбавить уряди ентузіазму проводити структурні реформи, необхідні для того, щоб пожвавити економіку і скоротити залежність єврозони від дешевих грошей.

Раніше видання The Economist писало, що в еру "пост-правди" брехня популістів може позбавити сенсу всю політичину систему. Зазвичай політики брехали для того, щоб створити хибне уявлення про світ. Але люди, такі як Трамп, брешуть не для цього. Вони не намагаються схилити на свій бік еліти чи виборців, а лише ствердити вигадані забобони. Емоції, а не факти, мають значення у такого роду кампаніях. Опоненти брехунів не вірять у образ мислення в дусі "ми проти них". І якщо вони вирішать довести неправдивість вигадок, їм доводиться вести боротьбу на умовах вигадників.

Нагадаємо, що після того, як британці на референдумі проголосували за Brexit, ультраправі популісти Заходу закликали проводити референдуми про вихід з ЄС по всій Європі.