Поняття «єдності Заходу» стає все більш розмитим — The Washington Post

Президент США Джо Байден має великі очікування від своєї поїздки до Європи. Він вирушає у «європейський тур», який включає зустрічі з королевою Єлизаветою II, президентом Росії Володимиром Путіним, президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом та більшістю демократичних лідерів Європи. На саміті G7 і НАТО Байден планує об'єднати традиційних американських союзників, яких бентежила політична нестабільність його попередника Дональда Трампа. Найближче десятиліття Байден визнав глобальним зіткненням між ліберальними демократіями та такими автократичними державами, як Китай. Тому американський лідер зустріч із союзниками розглядає як початкову главу нової ери глобальної конкуренції, пише The Washington Post.

«У момент глобальної невизначеності, коли світ все ще бореться з пандемією, ця поїздка стосується усвідомлення нової відданості Америки нашим союзникам і партнерам, а також демонстрації здатності демократій одночасно відповідати на виклики та стримувати загрози нового часу», - заявив Байден.

Його європейські колеги захоплені.

«Америка повернулася», - заявив у понеділок журналістам президент Європейської Ради Шарль Мішель, повторивши гасло Байдена після того, як Трамп зруйнував деякі основи трансатлантичного союзу.

«Це означає, що у нас знову є сильний партнер для підтримки багатостороннього підходу - велика різниця з адміністрацією Трампа», - додав Мішель.

Доктрина Трампа «Америка насамперед» викликала справжнє занепокоєння серед політичної еліти Вашингтона та Брюсселя, яка почала сумніватися в глибоких ідеологічних зв'язках, що об'єднують їхні країни.

«У своїй байдужості до свободи та зневазі до самоврядування вдома та за кордоном, Дональд Трамп був першим антизахідним президентом США», - сказав письменник Майкл Кіммадж.

У 2020 році організатори щорічної Мюнхенської конференції з безпеки «розглянули» концепцію «західного занепаду». Байден підтвердив те, що «Америка повернулася». Звичайно, сама ідея «Заходу» досить розмита. Це не значущий географічний термін, оскільки заклики Заходу рідко охоплюють країни Латинської Америки та Карибського басейну, і зазвичай вони включають Австралію та Нову Зеландію.

Журналісти часто застосовують поняття «Захід» як скорочення, що означає суперечливі набори концепцій: воно може визначати культурну ідентичність, представляти політичний бренд, побудований на основі ліберально-демократичних цінностей, а також містити спадщину імперських зловживань, пов’язану з все ще непримиренною історією колоніалізму та расизму. Поняття може включати і пережитки холодної війни, що найбільш відчутно спостерігається в НАТО.

Для Байдена «Захід»  - це те, що поєднує жорстку силу НАТО з більш універсальними ідеалами ліберально-демократичних держав. Він прагне скликати «саміт демократій» пізніше цього року або наступного року, але отримає можливості на саміті G-7 у Великій Британії, господар якого, прем'єр-міністр Борис Джонсон, також запросив Австралію, Південну Корею та Індію.

Для деяких політичних конкурентів Байдена вдома «Захід» представляє щось набагато більш вузьке. Трамп приніс до Білого дому негативне бачення «західної цивілізації», просякнуте націоналізмом.

Трамп, на думку Кіммаджа, «відмовився від розуміння Заходу як втілення свободи, багатосторонності та верховенства права на користь етно-релігійно-націоналістичного Заходу». Республіканська партія все ще залишається прихильною до Трампа. Європейські ультраправі почали бачити цей «етно-релігійно-націоналістичний Захід» задовго до своїх американських колег. Те, як Байден визначатиме Захід, матиме важливе значення для протистояння з Китаєм. Також це буде визначати те, як буде співпрацювати Байден із європейськими союзниками, коли він та його колеги почнуть об’єднувати глобальні зусилля щодо боротьби з пандемією коронавірусу, зі зміною клімату та протидії економічній несправедливості.

«Чи буде Захід залишатися всеохоплюючим універсалістським проектом, відкритим для будь-якої людини або будь-якої нації, яка шанує і підтримує ці цінності. Як буде він визначати себе в цивілізаційному відношенні? Наскільки стійкою є впевненість і згуртованість Заходу», - зауважив свого часу сенатор США Джон Маккейн.

Згідно з новим опитуванням Європейської Ради з міжнародних відносин, є підстави сумніватися у цій стійкості та згуртованості. Багато жителів країн Європи вважають, що європейський проект «зламаний». Більшість європейських країн також розглядали політичну систему Сполучених Штатів як «зламану» навіть через чотири місяці президентства Байдена.

«Досі широко поширена відсутність впевненості у здатності Сполучених Штатів знову бути лідером Заходу», - зазначила Європейська Рада.

Політичний параліч і поляризація, які Байден залишає у Вашингтоні, підриває його бажання взяти мантію світового лідерства.

«Світові ліберальні демократії втратили здатність визначати, що таке демократія, не просто тому, що нові авторитарні лідери підривають демократичні повноваження, але також тому що переважна більшість громадян ліберальних країн насправді глибоко розчаровані власною політичною системою. Деякі не впевнені, що вони досі живуть у демократії», - писав болгарський політичний філософ Іван Крастев.

Як стверджують деякі європейські аналітики, це причина для того, щоб Байден переслідував більш скромні цілі.

«ЄС також має виробити почуття незалежності щодо викликів безпеці. Це було б ключовим фактором гарантії того, що Сполучені Штати знайдуть більш сильних і стійких партнерів через Атлантику, здатних брати на себе тягар відповідальності», - писали аналітики П'єр Моркос та Олів'є Ремі-Бел.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Financial Times: саміт G7 — останній шанс Заходу зберегти глобальне лідерство

Як повідомлялося, лідери Європейського Союзу проведуть «вживу» саміт в Брюсселі 25 травня, щоб обговорити кризу з коронавірусу, боротьбу зі зміною клімату та напруженість у відносинах з Росією.

Саміт G7 пройде з 11 по 13 червня в курортному містечку Карбіс-Бей на Атлантичному узбережжі півострова Корнуолл. У ньому візьмуть участь лідери неформального об'єднання найбільш економічно розвинених країн світу, а також глава Євроради Шарль Мішель, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і спеціально запрошені в цьому році керівники Австралії, Індії та Південної Кореї.