Politico пояснило, чому на Заході уникають теми вступу України в НАТО 

07 грудня, 2022, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Серед союзників існують розбіжності щодо того, як і коли питання вступу Києва має бути вирішене.    

Багато чиновників країн Заходу намагаються уникати теми вступу України в НАТО. Під тиском преси політики дають завчені, стислі та «механічні» відповіді. Про це пише Politico.  

Потенційне членство України в НАТО — «заборонена» тема?

Це питання настільки потенційно «вибухонебезпечне», що багато союзників по НАТО намагаються уникати навіть розмов про нього. Коли Україна у вересні подала заявку на вступ «за прискореною процедурою», Альянс публічно підтвердив свою політику відкритих дверей, але не дав конкретної відповіді. А минулого тижня міністри закордонних справ країн НАТО у підсумковій заяві після зустрічі просто вказали на туманну обіцянку 2008 року про те, що Україна колись приєднається до Альянсу.

Не згадуються ні нещодавня заявка України, ні конкретні кроки на шляху до вступу, ні часові рамки.

Причин багато. Альянс розколотий на частини щодо того, як, коли (а в деяких випадках навіть «чи») Україна має приєднатися до Альянсу. Великі столиці також не хочуть ще більше провокувати Кремль, знаючи про «гіперчутливість» президента РФ Владіміра Путіна до розширення НАТО на схід. І що особливо важливо, членство в НАТО юридично вимагатиме від союзників прийти на допомогу Україні в разі нападу - перспектива, яку багато хто не хоче обговорювати.

В результаті, в той час як Європа і США долають одне табу за іншим з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому - перекидаючи до Києва військову техніку, запроваджуючи проти Москви колись немислимі санкції та відмовляючись від російських енергоносіїв, перспектива вступу України до НАТО залишається темою, про яку намагаються не згадувати. Торкнувшись цього питання, можна обпектися.

Президент Франції Еммануель Макрон нещодавно викликав обурення, коли заявив, що Захід повинен розглянути гарантії безпеки для Росії, якщо вона повернеться за стіл переговорів. Така заява викликала невдоволення Києва і може суперечити політиці відкритих дверей НАТО. Водночас, "за лаштунками" українські посадовці самі зіштовхнулися з роздратованими колегами після того, як публічно звернулися до них з проханням про швидкий вступ.

«Деякі дуже хороші друзі України більше бояться схвальної відповіді на заявку України на членство в НАТО, ніж надання Україні найсучаснішого озброєння. Є ще багато психологічних бар'єрів, які ми маємо подолати. Ідея членства є одним з них», - сказав глава МЗС України Дмитро Кулеба.

Читайте також: Зеленський і прем’єр Чорногорії підписали декларацію щодо інтеграції України в НАТО

«Де-факто союзники»

Влада України стверджує, що за всіма ознаками вона вже є частиною західного військового альянсу і тому заслуговує на швидкий шлях до формального членства в НАТО.

«Ми де-факто союзники», - сказав у вересні президент України Володимир Зеленський, оголошуючи про заявку своєї країни на вступ до НАТО «за прискореною процедурою».

«Де-факто ми вже завершили свій шлях до НАТО. Де-факто ми вже довели взаємосумісність зі стандартами Альянсу. Україна подає заявку, щоб зробити це де-юре», - додав він.

Заява українського лідера застала зненацька багатьох найближчих партнерів Києва і викликала певне невдоволення.

Така ініціатива загрожувала зірвати план, на якому, по суті, зупинилися найвпливовіші столиці Альянсу: зброя зараз, розмови про членство пізніше. На їхню думку, такий підхід позбавив би Москву приводу для безпосереднього втягування НАТО в конфлікт.

У своїй заяві минулого тижня міністри країн Альянсу пообіцяли посилити політичну і практичну допомогу Україні, уникаючи при цьому конкретних планів щодо майбутнього статусу Києва.

Зрештою, мало хто з союзників ставить під сумнів довгострокові перспективи членства України в НАТО - принаймні в теорії. Розбіжності існують більше щодо того, як і коли питання вступу Києва має бути вирішене.

Деякі союзники на Сході виступають за тісніші політичні відносини між Україною і НАТО, а також хочуть мати більш конкретний план, який створить основу для членства.

«Я вважаю, що це загалом неминуче, що НАТО має знайти спосіб прийняти Україну», - сказав міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс.

З іншого боку, президент Франції хоче взяти до уваги точку зору Москви.

«Одним із важливих моментів, які ми повинні вирішити, як завжди говорив президент [Владімір] Путін — це страх, що НАТО підійде прямо до його дверей, і розгортання зброї, яка може загрожувати Росії», - сказав Макрон.

Більшість інших союзників по суті ухиляються від цієї теми - не відкидаючи мрії України про НАТО, але повторюючи ретельно розроблену лінію про зосередженість на поточній війні.

«Найближчим і невідкладним завданням є забезпечення того, щоб Україна переважала як суверенна, незалежна демократична нація в Європі», - заява генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга минулого тижня.

«Завдання тут полягає в тому, щоб переконатися, що головне продовжує залишатися головним - і це допомога Україні на полі бою», - заява міністра закордонних справ Нідерландів Вопке Хукстра.

Посол США в НАТО Джуліанна Сміт повторила цю думку.

«У центрі уваги зараз - практична підтримка України», - сказала вона.

Аналітики вважають, що лінія розлому пролягає між головним чином західноєвропейськими столицями, такими як Берлін і Париж, які розглядають вступ України як надчутливе питання, якого зараз слід уникати, і деякими східними столицями, які розглядають вступ Києва в НАТО як мету, над якою Альянс може почати працювати.  

«З початком війни цей поділ лише загострився. Деякі країни просто не хочуть навіть розмовляти про це, тому що вони вважають, що це може ще більше посилити російську реакцію», - зазначає аналітик Бен Шреєр з Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

Інший шлях

Українські чиновники визнають, що членство в НАТО не є неминучим, але вони все ще хочуть конкретного жесту з боку Альянсу.

«Ідеальним сценарієм, звичайно, була б дуже проста заява з боку НАТО: "Добре, ми отримали вашу заявку, ми починаємо процес її розгляду". Це вже було б значним досягненням», - сказав Кулеба.

За словами посла США в НАТО Джуліанни Сміт, українці усвідомлюють, що їм потрібно зробити більше для того, щоб стати членом Альянсу.

У 2019 році Україна офіційно прийняла поправку до Конституції, яка передбачає рух до членства в НАТО. Але навіть попри те, що країна провела деякі реформи протягом останніх кількох років, експерти та уряди країн-партнерів кажуть, що Україна має зробити ще більше для інтеграції до західних інституцій.

«Є ще багато роботи, я не думаю, що це є таємницею», - сказала Сміт.

Як проміжне рішення, Київ представив те, що він називає прагматичною пропозицією для західних країн допомогти захистити Україну.

«Росія змогла почати цю війну саме тому, що Україна залишилася в сірій зоні - між євроатлантичним світом і російським імперіалізмом», - сказав Зеленський, представляючи мирний план з десяти пунктів у листопаді.

«Отже, як ми можемо запобігти повторенню подібної агресії Росії проти нас? Нам потрібні ефективні гарантії безпеки», - додав він, закликаючи до проведення міжнародної конференції для підписання безпекового договору — нового набору гарантій безпеки для України.

Але залишається незрозумілим, чи будуть західні партнери України готові надати будь-які юридично зобов'язуючі гарантії – чи стане щось, окрім статті 5 НАТО про колективну оборону, достатнім стримуючим фактором у майбутньому.

«Деякі з цих країн були б дуже неохочі. Будь-яка письмова гарантія безпеки, з їхньої точки зору, ймовірно, викликала б сильну реакцію Росії, але це також зробило б їх частиною конфлікту на цей момент», - зазначає аналітик Бен Шреєр з Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

Перемога України, звичайно, могла б змінити розрахунки.

«Якщо Україна застрягне в глухому куті, то членства в НАТО не буде. Але якщо вона поверне свою територію і прийме свої кордони - якими б не були ці кордони, чи включатимуть вони Крим чи ні, тому що це фундаментальне питання для України - тоді, я думаю, все може рухатися дуже швидко», - сказав аналітик Макс Бергманн з Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

На запитання про те, чи розчарований він у західних партнерах, Кулеба відповів прямо.

«Я знаю їх занадто добре, щоб розчаруватися в них - вони хороші друзі. Без них нам було б майже неможливо витримати російський тиск і перемогти на полі бою», - сказав він, але додав, що психологічні бар'єри Заходу потрібно долати.

На його думку, партнери Києва повинні почати розглядати членство України в НАТО як можливість, а не як загрозу.

Читайте також: Україна і НАТО посилять співпрацю в галузі ВПК та аерокосмічних технологій

Related video

Після оголошення Путіним анексії чотирьох областей та його погрози застосувати ядерну зброю, у Києві подали заявку на вступ України до НАТО за прискореною процедурою. Чи відповість Альянс згодою? Читайте у статті Володимира Кравченка "Чи буде Україна в НАТО: все залежить від трьох речей".

Підготував/ла : Анастасія Гурін
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}