Після президентства Трампа виправити «трансатлантичний розрив» буде складно — The Economist 

Новообраний президент США Джо Байден пообіцяв відновити союзи, пошкоджені його попередником Дональдом Трампом. Байден наповнює свою адміністрацію обличчями, знайомими з часів президентства Барака Обами. Тепер, коли Байден готується вступити на посаду 20 січня, європейці знову наважуються думати про відновлення трансатлантичних відносин. При цьому, зовнішня політика США може змінитися після штурму Капітолію. Однак, європейці вже починають будувати плани, пише журнал The Economist.

Приблизно через місяць після перемоги Байдена на виборах, Європейська Комісія видала детальний набір пропозицій щодо спільних «трансатлантичних дій». Цей список дій узгоджується з поглядами Байдена, тому існують реальні шанси на відновлення союзу. На Америку та Європейський Союз припадає понад 40% світового ВВП, а разом з Британією - майже половина глобальних оборонних витрат і величезний нормативно-технологічний вплив. Але глобальні виклики зростають, і Америка зіштовхнулася з новими зовнішніми та внутрішніми проблемами. Оптимісти кажуть, що це підкріплює аргументи щодо відродження «трансатлантизму». Але, щоб залишатися актуальним, союз потребує оновлення.

За адміністрації Байдена трансатлантичні відносини поділяться на три аспекти. По-перше, реальною перемогою можна назвати вже те, що Байден – це не Трамп. Дональд Трамп охарактеризував ЄС як "ворога", а НАТО називав застарілою організацією. Однак, Байден знову приєднається до Паризької кліматичної угоди та скасує вихід США із ВООЗ.

Байден навряд чи підтримає скорочення військовослужбовців, розміщених у Німеччині, оголошене минулого року Трампом. Однак, новий американський лідер може підняти мита на сталь та алюміній в ЄС. При цьому, європейці розраховують на те, що Америка покаже готовність реформувати Світову організацію торгівлі.

Що стосується безпеки, то європейці можуть очікувати гарантії взаємної оборони НАТО та більшої передбачуваності у політиці США щодо Росії. Байден заявив, що готовий продовжити угоду про контроль над ядерними озброєннями з Росією, термін дії якої закінчується 5 лютого. ЄС із Британією також хотіли б, щоб Америка знову приєдналася до угоди щодо ядерної діяльності Ірану. Байден заявив про готовність зробити це, якщо Іран виконає його умови. Усі сторони беруть участь у складному «дипломатичному танці», щоб збільшити важелі впливу до початку переговорів.

Більш амбітні ідеї складають другий аспект потенційно нових трансатлантичних відносин. Байден пообіцяв провести "саміт демократій", щоб протистояти автократіям. Цей саміт, швидше за все, буде виглядати як набір принципів для керівництва політикою з цілого ряду питань. Але корумповані європейські уряди, як в ЄС, так і за його межами, можуть розраховувати на більш рішучу політику США. Також, Америка та Європа будуть активно співпрацювати і в кліматичному аспекті. Однак, координація ціноутворення на вуглець може зіштовхнутися з великими перешкодами в Конгресі.

Деякі німецькі політики сподіваються відродити Трансатлантичне торговельно-інвестиційне партнерство. Проте ставлення громадськості до великих торговельних угод погіршилося по обидва боки Атлантики.

Спільна рада з питань торгівлі та технологій, запропонована ЄС, може допомогти просувати загальні стандарти в нових технологіях, таких як штучний інтелект. Інші демократії також можна запросити приєднатися.

У цифровій сфері може спалахнути давня напруженість щодо конфіденційності даних та конкуренції, оскільки американські регуляторні органи стають настороженими щодо викликів великих технологічних компаній. Один аспект - це податок на цифрових гігантів, затверджений у кількох європейських країнах.

Стосовно третього аспекту нових трансатлантичних відносин, то дві сторони повинні пом'якшити напруженість. Побоювання деяких американців відносно того, що європейці, зокрема Німеччина, не платять за військові витрати, не закінчиться відходом з посади Трампа. Європейські зусилля щодо розподілу навантаження на сферу безпеки, включаючи військову мобільність, кіберзахист і навіть боротьбу з корупцією, повинні знайти сприйнятливий відгук у Вашингтоні, особливо якщо вони можуть зменшити напруженість у сусідстві з ЄС. Але натхненні Францією спроби встановити „стратегічну автономію” в обороні зустрінуть опір, якщо ці спроби будуть виглядати як підрив НАТО.

Загроза вторинних санкцій з боку Америки щодо суб'єктів, пов'язаних з проектами, які не сподобалися Конгресу, стала головним трансатлантичним подразником у роки президентства Трампа. Північний потік-2 - російський газопровід, часто ставав мішенню: нещодавно Конгрес наділив Трампа повноваженнями запроваджувати санкції на пов'язані з цим проектом компанії. Саме тому Байден постане перед незручним вибором.

Конкуренція, що зростає з боку Китаю, дедалі більше проникає в американську зовнішню політику і може стати найбільшим трансатлантичним випробуванням. ЄС розглядає Китай частково як "системного суперника", тому це може відкрити простір для спільних трансатлантичних дій. Байден каже, що "єдиний фронт" дасть демократіям "вагомі переваги" над Китаєм. Проте 30 грудня ЄС погодив із китайським лідером Сі Цзіньпіном схему інвестиційної угоди, яка викликала критику як у Європі, так і в Америці.

Однак, попри невдоволення, команда Байдена не очікує, що угода унеможливить більш глибоке трансатлантичне співробітництво щодо протистояння впливу Китаю. Але більш цілеспрямований американський підхід може поставити європейців перед жорстким вибором. Вони будуть чинити опір американським закликам повністю від'єднатись від Китаю - справді, багато європейських компаній посилюють свої китайські інвестиції. Самі європейці розділені щодо питання Китаю. Але вони будуть відкриті для обговорень питання ланцюгів поставок, побудови спільних стандартів та узгодження підходів до іноземних інвестицій, а в деяких випадках і щодо контролю експорту. А те, що канцлер Німеччини Ангела Меркель планує покинути посаду, може змінити політичну рівновагу в Європі.

Побоювання в ЄС, що Трамп або хтось подібний до нього може повернутися через чотири роки до влади в США, можуть надихнути Європу на стратегічне переосмислення - від нарощування суверенних можливостей у галузі оборони та технологій до пошуку інших союзників. Але зараз Байден налаштований виконати свою обіцянку перед виборцями та продемонструвати, що Америка найсильніша, коли працює зі своїми союзниками, резюмує видання.