Через чверть століття після того турецька мрія приєднатися до ЄС майже мертва. Про це сьогодні пише The Economist, нагадуючи, як Європейський парламент 24 листопада закликав лідерів союзу заморозити переговори з Анкарою про членство через жорсткі чистки, які почалися після провального перевороту.
Нинішній турецький президент Раджеп Таїп Ердоган відповів на рішення євродепутатів вже наступного дня, пригрозивши відкрити шлях в Європу для трьох мільйонів біженців, які живуть на його боці Егейського моря.
"Ви зрадили свої обіцянки", - сказав він, нагадуючи про домовленість між ЄС і Туреччиною про прийом біженців у обмін на мільярди євро допомоги і безвізовий режим для турків.
Лідери країни ЄС, які будуть обговорювати турецьке питання на саміті 15 грудня, навряд чи прислухаються до поради Європарламенту. Ердоган дуже не популярний в Європі, і панівні політики у Франції, Німеччині і Нідерландах, які готуються до вибрів наступного року, не готові пробачати йому. Однак ще більше вони бояться чергової кризи через посилення напливу біженців. Крім того, багато з них не хочуть ставити під удар івестиції в Туреччині.
"Якщо хтось розгойдає човен надто сильно, він поставить свої економічні інтереси на карту", - сказав колишній посол ЄС в Туреччні Марк П'єріні.
Однак нинішні відносини з Анкарою не стійкі. Європейська підтримка входженню Туреччині в союз різко впала. Переговори про членство зайшли в глухий кут. За більш як 10 років сторони обговорили лише 16 з 35 розділів. Вісім розділів заблоковані через небажання Туреччини визнавати Кіпр. І, схоже, ця проблема залишиться, оскільки переговори про об'єднання окупованої частини острова з владою в Нікосії провалилися 22 листопада.
Ердоган розглядає вхід у ЄС як право Туреччини через її стратегічну важливість. Якщо хоч колись і існував коротший шлях вступу в союз, він так і не зміг знайти його. Сьогодні уряд Ердогана відкрито зневажає праивла ЄС. Після провальної спроби перевороту 37 тисяч людей включно з журналістами і депутатами від прокурдської партії були арештовані. При цьому лише кільком десяткам з них були оголошені формальні обвинувачення. Ще 120 тисяч чиновників були або звільнені, або їхня робота була призупинена. Звинувачення в катуванні накопичуються, хоча турецька влада заперечує їх.
Ердоган також підтримував відновлення смертної кари. Це "червона лінія" як для ЄС, так і для Ради Європи. Нещодавно президент Туреччини також заявив, що думає над вступом в Шанхайську організацію співробітництва, Куди входять Росія, Китай і Узбекистан, замість Євросоюзу. Ердоган також пообіцяв організувати референдум на тему вступу Туреччини в ЄС.
Турецькі чиновники звинувачували ЄС у подвійних стандартах роками, і на це були певні причини. Багато європейських лідерів включно з екс-президентом Франції Ніколя Саркозі і німецьким канцлером Ангелою Меркель не бачили місця в ЄС для мусульманської країни з населенням 80 мільйонів людей навіть тоді, коли демократія в Анкарі була в найкращому стані. Ніхто з них також не приїхав у Анкару, щоб засудити переворот і підтримати уряд.
Тим часом, риторика Анкари стає дедалі більше ворожою. Ердоган звинувачує Захід у неправомірній співпраці з курдами і навіть з "Ісламською державою". Турецький міністр закордонних справ часом відмовляється проводити телефонні розмови зі своїм німецьким колегою. Провладні газети без будь-яких доказів пишуть, що Захід організував змову проти Туреччини. Європейські дипломати застерігають, що завдану відносинам шкоду буде тяжко загладити.
"Чим довше це триває, тим сильніше у ЄС бажання закритися. Єдиний шлях для Туреччини запобігти цьому - це зменшити напір і зупинитися", - сказав виданню неназваний дипломат.
Однак з огляду на сьогоднішню ситуацію, здається, що розрив між Туреччиною і ЄС - це лише питання часу.
Нещодавно стало відомо, що Меркель виступила проти переговорів з Туреччиною про її приєднання до ЄС. Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган напередодні заявив, що його країна ще сподівається на вступ в ЄС, але у неї є "багато інших альтернатив".
Раніше Ердоган допустив вступ Туреччини в ШОС замість ЄС. За його словами, Анкарі було б "зручніше" працювати з Шанхайською п'ятіркою.