Переворот у Нігері відкрив Путіну двері в Африку — The Times

Генерал, який оголосив себе новим лідером Нігеру, виступив на державному телебаченні з проханням про міжнародну підтримку — за цей заклик швидко ухопилась російська ПВК Вагнера як за шанс на нову точку опори в африканському «поясі перевороту», пише видання The Times.

Генерал Абдурахман Чіані на чолі президентської гвардії виступив у середу проти демократично обраного президента Базума, одного з останніх стійких партнерів Заходу в битві проти джихадистів в африканському регіоні Сахель.

Виправдовуючи свої дії, Чіані прямо попросив іноземну владу про розуміння.

«Я прошу технічних і фінансових партнерів, які є друзями Нігеру, зрозуміти конкретну ситуацію в нашій країні,  і надати нам всю необхідну підтримку для щоб ми мали можливість відповідати викликам», — сказав він.

Повстання привітав також Євгєній Прігожин, ватажок групи Вагнера, чиї найманці підтримують  хунти сусідів Нігеру. Він назвав це «битвою народу Нігеру проти своїх колонізаторів».

«Тисячі бойовиків «Вагнера» здатні навести порядок і знищити терористів, не дати їм завдати шкоди місцевому населенню цих держав», – сказав Прігожин у голосовому повідомленні Telegram.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Переворот у Нігері: президент пообіцяв зберегти демократію

Африканські країни та західні держави з тривогою відреагували на переворот і вимагали звільнити Базума, який перебував при владі протягом двох років, і відновити конституційний порядок. Якщо це вдасться, путч завершить безперебійну смугу очолюваних хунтою держав від Атлантики до Червоного моря, де Росія та західні держави змагаються за вплив. Німеччина, Італія, Франція та США мають війська в Нігері для військової підготовки та місій проти повстанців.

Державний переворот у Нігері «дуже активно обговорювався», за словами речника Кремля Дмітрія Пєскова, і на російсько-африканському саміті, який розпочався в четвер у Санкт-Петербурзі, через день після того, як Базума заблокували у президентському палаці. Обраний для хунти час здавався б випадковим, навіть попри світлини натовпу з російськими прапорами в столиці Нігеру Ніамеї під час розгрому та підпалу партійного штабу затриманого президента. 

Хоча немає жодних доказів того, що Москва чи Вагнер доклали руку до вигнання Базума, хаос відкриває можливість для одного з найбільших у світі виробників урану, яким є Нігер.

Іноземні країни не заявляли про жодні плани втручання в ситуацію в Нігері, але Чіані застеріг від будь-яких спроб звільнити утримуваного ними разом із родиною Базума, який був обраний у 2021 році під час першого мирної та демократичної передачі влади  в країні з 1960 року. Чіані сказав, що іноземне військове втручання призведе до «конфронтації населення Нігеру та хаосу».

«Ми більше не можемо продовжувати пропоновану досі політику, ризикуючи стати свідками поступової та неминучої загибелі нашої країни. Тому ми вирішили втрутитися», — заявив Чіані, коментуючи свої дії, які викликали загрозу санкцій з боку ЄС і Франції.

Якщо США дадуть визначення цього захоплення влади як державного перевороту, вже п’ятого  для Нігеру,  країна може втратити мільйони доларів військової допомоги. Але Заходу доведеться зважити свою відповідь, щоб не підштовхнути нову хунту до рішень, запропонованих Вагнером.

Пригожина сфотографували в кулуарах другого російсько-африканського саміту, через місяць після його власного невдалого заколоту та повідомлення про вигнання. Його вітання перевороту в Нігері відрізнялося від відповіді Москви Сєргєя Лаврова, російського міністра закордонних справ, який приєднався до закликів звільнити Базума. 

«Ми вважаємо, що державний переворот є неконституційним, і ми завжди займаємо принципову і чітку позицію щодо цього», — сказав Лавров.

Президент Кенії Руто заявив у відеозверненні, що переворот став серйозною невдачею для Африки. 

«Прагнення народу Нігеру до конституційної демократії були підірвані неконституційною зміною уряду, яка повалила Мохамеда Базума, демократично обраного президента», — додав він.

Виступаючи в Папуа-Новій Гвінеї, президент Франції Макрон засудив державний переворот як «абсолютно нелегітимний і надзвичайно небезпечний для нігерійців, Нігеру та всього регіону».

Двоє з найбільших африканських клієнтів Вагнера — президенти Центральноафриканської Республіки та Малі — у другий і останній день саміту Росія-Африка з’явилися на сцені разом із Путіним для групового фото.

Путін намагався запевнити стурбованих впливом війни в Україні на ціни та дефіцит продуктів харчування делегатів, що він «уважно» вивчає африканську пропозицію щодо мирної угоди, незважаючи на попередній скептицизм щодо цієї ініціативи. 

«Попередні ініціативи посередництва були монополізовані так званими розвиненими демократіями. Тепер і Африка готова допомогти у вирішенні проблем, які, здається, виходять за межі її пріоритетів», — сказав Путін.

Африканська мирна пропозиція передбачає визнання суверенітету Росії та України та продовження безперешкодного експорту зерна. В ній  також закликають  до деескалації бойових дій та початку термінових мирних переговорів, звільнення військовополонених і збільшення гуманітарної підтримки.

На цьогорічний захід до колишньої імперської столиці Росії Санкт-Петербурга завітали лідери 17 африканських країн — це менше половини від тих, хто приїхав до Сочі на перший африкансько-російський саміт у 2019 році.

Протягом останніх років Москва приділяла особливу увагу розвитку відносин з африканськими державами. Вона не лише розвивала контакти із партнерами на узбережжі Середземного моря, де традиційним її союзником є Алжир — один з найважливіших клієнтів російського ОПК. Росія посилювала свою присутність у Субсахарській частині континенту, в якій з часів розпаду СРСР мала обмежений вплив. Про Африку в геополітичних планах Кремля читайте у статті Миколи Замікули «Африканське сафарі Кремля».